15 вересня 1893 року парох Джерзі-Ситі о. Григорій Грушка випустив у світ перше число „Свободи“‚ продовжуючи справу о. Івана Волянського‚ який у 1886 році заснував газету „Америка“‚ до якої залучив Івана Франка‚ котрий став також дописувачем „Свободи“. Головними редакторами „Свободи“ теж були почергово священики Нестор Дмитрів‚ Стефан Макар‚ Іван Ардан‚ які доклали багато сил до встановлення газети‚ як організаторки американського українства та Українського Народного Союзу. Їхнє надхненне служіння своєму народові та поневоленій Україні стало школою для численних послідовників.
„Свобода“ зростала завдяки гострим перам Антона Цурковського‚ Михайла Павлика‚ Юліяна Бачинського‚ Михайла Лозинського‚ Осипа Стеткевича‚ Дмитра Дорошенка‚ фронтового кореспондента Ростислава Заклинського‚ засновника Спілки Українських Журналістів Америки Роман Купчинського‚ ряду інших. Вони утверджували у світі право України на незалежність‚ викривали злочини більшовицького режиму СРСР. Їхню справу продовжили після Другої світової війни головні редактори Лука Мишуга, Антін Драган‚ Зенон Снилик‚ а разом з ними Михайло Сосновський, Іван Кедрин-Рудницький‚ Володимир Левенець‚ Василь Тершаковець‚ Ольга Кузьмович‚ письменниця Любов Коленська‚ Лука Луців‚ поети Богдан Кравців і Леонід Полтава‚ В’ячеслав Давиденко‚ філософ Микола Шлемкевич‚ Людмила Волянська‚ Христина Ференцевич. Повоєнна так звана „третя хвиля“ еміґрації несла незгасний чар народної культури‚ а також пристрасті боротьби за права людини у поневоленій московськими більшовиками Україні.
Настали нові часи‚ стала старшою „Свобода“‚ але не поступилася своєю бойовитістю у провідних темах життя України. Про це дбали її головний редактор Ірена Яросевич та редактори Петро Часто‚ Левко Хмельковський‚ дбає нині головний редактор Рома Гадзевич. Відчутний внесок у життя тижневика зробили Ростислав Хомяк‚ Сергій Миронюк‚ Володимир Романюк. Сумлінно працювали Люба Лапичак‚ Марія Осціславська‚ Ігор Пилипчук‚ Влодко Гончарик, Емілія Гарасимчук‚ Іда Фокс‚ Василь Панчак‚ Павло Стокотельний‚ Марія Пенжола та цілий ряд інших осіб впродовж 125 років.
У 1933 році в „Свободі“ появився як додаток перший випуск англомовного тижневика „The Ukrainian Weekly“, редактором якого був Стефан Шумейко. У дні свята слід згадати також про журнал „Веселку“‚ який випускали в роках 1954-1995 для дітей редактори Володимир Барагура‚ Роман Завадович‚ Любов Дмитришин‚ а також обдаровані мистці Едвард Козак‚ Петро Холодний‚ Осип Залеський‚ Еріка Слуцька. Щороку виходить у світ у „Альманах УНСоюзу“‚ який редагує П. Часто.
Головний скарб тижневика „Свобода“ – його читачі й передплатники. Саме вони щодня шлють до редакції вістки про громадські події‚ роздуми і зауваження‚ без яких сторінки газети були б сірими та нудними. У незалежній Україні „Свобода“ надбала громадських кореспондентів‚ серед яких особливо активні Георгій Лук’янчук з Києва‚ Олександер Костирко з Черкас‚ Світлана Орел з Кропивницького‚ Олесь Вівчарик з Сміли‚ а також Світлана Глаз з Ізраїля‚ Дарія Даревич‚ Ярослав Стех з Канади та інші.
125-річчя „Свободи“ редакція розцінює як важливий‚ але проміжний етап‚ зосереджуючи зусилля на найважливіших напрямах життя закордонного українства та самої України.