2 березня, 2018

Виставлено картини Марії Примаченко

На відкритті виставки (зліва, у першому ряді): правнучка художниці Анастасія Приймаченко, віце-президент „Всеукраїнського благодійного фонду Марії Приймаченко“ Ольга Левченко, директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва Людмила Строкова, директор Музею української діяспори Оксана Підсуха, провідний науковий співробітник Музею української діяспори Наталя Білоус.

КИЇВ. – У Музеї української діяспори 14 грудня 2017 року відкрилася виставка картин Марії Примаченко (також: Приймаченко), які брали участь у міжнародних виставках.

У 1937 році на Всесвітній виставці у Парижі роботи М. Примаченко вперше відкрили світові неповторний і ориґінальний світ цієї української художниці. В той час, коли українці переживали один із найтрагічніших періодів в історії, фантастичні звірі М. Примаченко у тоталітарному радянському павільйоні були ковтком „свіжого повітря“, виявом вільного та вічного народного духу.

Саме кілька робіт з тієї відомої історичної виставки разом з іншими картинами видатної художниці зараз експонуються на виставці „Марія Примаченко: від Болотні до Парижа”. У спільному проєкті Музею української діяспори, Національного музею українського народного декоративного мистецтва та Всеукраїнського благодійного фонду М. Приймаченко представлено вибрані твори художниці, які отримали широке міжнародне визнання ще за її життя та вже після смерти 18 серпня 1997 року.

І хоча її картини подорожують у найвіддаленіші куточки світу, М. Примаченко все життя не покидала своє рідне село Болотня Київської области, у якому народилася 30 грудня 1908 року.

Батько Оксентій був теслею-віртуозом, а мати Параска – майстринею вишивання. У дитинстві майбутня художниця важко хворіла. Талант її відкрила у 1936 році майстриня-ткаля Тетяна Флору. У цьому ж році її запросили до експериментальних майстерень при Київському державному музеї українського мистецтва (нині – Національний художній музей України), під час перебування у яких художниця багато малювала, вишивала, розписувала керамічні глечики та тарелі.

Міжнародне визнання прийшло до молодої художниці порівняно швидко – буквально відразу після того, як вона почала постійно займатися творчістю. Після виставки в Парижі чарівні мальовничі композиції М. Примаченко викликали подив і захоплення у Франції, Німеччині, Канаді, Японії, Хорватії та інших куточках світу, і скрізь її неповторні й національно-самобутні образи стали впізнаваними й зрозумілими.

Вона брала участь у Всесвітній виставці 1967 року Монреалі, Канада. В 2005 році твори мисткині відвідали Японію, а в 2007 були презентовані на персональній виставці М. Примаченко в Хорватському музеї наївного мистецтва (Заґреб).

Тепер на виставці показано понад 30 робіт М. Примаченко, а також унікальні світлини та документальний відеофільм. 14 робіт М. Примаченко узято з фондів Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Вони мають багату виставкову історію, але доволі рідко виставлялись в Україні.

Вперше широкому загалу представлені ориґінальні малюнки М. Примаченко до дитячих книжок, які видані були видавництвом „Веселка“, зокрема до книжки „Ой коники-сиваші“, яка видавалася англійською та еспанською мовами та розповсюджувалася за кордоном.

27 січня залі виставки на кілька годин перетворилася на своєрідну художню майстерню, в якій маленькі відвідувачі (а дехто разом з батьками) створювали яскраві розмальовки за мотивами картин художниці та малювали власні маленькі „шедеври”, надихнувшись творами, представленими у експозиції. Поки найменші відвідувачі виявляли свій мистецький талант, старші діти разом з батьками провели екскурсію виставкою.

Наталя Білоус – провідний науковий співробітник Музею української діяспори.

Коментарі закриті.