Фундація ім. І. Багряного

Присуджено відзнаку ім. Івана Багряного

|

ДНІПРО. – З метою популяризації ідей, творчости та життєвої державницької настанови визначного українця Фундація ім. Івана Багряного та Всеукраїнський щомісячник „Бористен” (представництво Фундації ім. І. Багряного на Січеслав­щині) заснували Відзнаку ім. Івана Багряного.

Щороку лавреатами стають люди, чиї досягнення стали помітними і особливими в різних сферах діяльности: письменники, громадські діячі чи просто жителі міста, які роблять свій особистий внесок в розбудову українського суспільства. Тради­ційно щороку лавреати отримують дипломи та сувенірні тарілки з петриківським розписом.

Фундація ім. І. Багряного

Вручено щорічну Відзнаку ім. Олеся Гончара

|

ДНІПРО. – Відзнака ім. Олеся Гончара запроваджена журналом „Бористен” разом з Націо­нальним гірничим університетом („Дніпровська політехніка”) у 2003 році.

Лавреатами у 2019 році визнані:

— Педагогічний колектив школи ч. 46 (Дніпро) – за системну роботу з патріотичного та національного виховання учнівської молоді, волонтерську діяльність протягом російсько-української війни на Донбасі.

Фундація ім. І. Багряного

Видали книгу про Ліну Костенко

|

Наприкінці минулого року київське видавництво „Дніпро“ випустило к нигу відомого письменника‚ представника Фундації ім. Івана Багряного Олек­сандра Шугая „Ліна Костенко: я все, що я люблю“.

Це йогo щира сповідь про свою редакторську працю над збіркою творів Ліни Костенко „Неповтор­ність” (1980) у видавництві „Молодь” за часів нищівної комуністичної цензури. Ця унікальна тема в історії yкpaїнськoї лiтepатури досі не висвітлювалася.

Лавреат Нaцioнальної премії України ім. Тараса Шевченка‚ видатний борець за незалежну Україну Бoгдан Горинь написав про книгу: „Доля нагородила письменника-документаліста Олександра Шугая талантом вдумливого аналітика‚ здатного проникнути в глибини явищ і подій літературного процесу та громадсько-політичного життя.

Фундація ім. І. Багряного

Фундація щиро дякує за підтримку!

|

Від часу появи попередньої сторінки Фундацї ім. Івана Багряного прислали пожертви по 2,000 дол. – Фундація „Спадщина” банку „Певність” в Чикаґо для Товариства Української Мови та о. Олексій Лимонченко в пам’ять батька Димитрія на допомогу потерпілим воякам, що боронять Україну на Донбасі, 400 дол. – Марія Сулківська (з них 296 дол. на дві пачки харчів для вояків, 50 дол. для сиріт з Дніпра та 54 дол. для фундації), 352 дол. – Тетяна Ясінська (з них 252 дол. на пачку харчів для вояків та 100 дол. на лікування поранених українських вояків на Донбасі), по 200 дол. – Оля і Василь Карпенки (з них 148 дол. на пачку харчів та 52 дол. для сиротинця) та Оля Матула (з них по 100 дол. в пам’ять св. п. чоловіка Петра Матули та Раїси Кохно), 150 дол. – Валентина Глух (з них 100 дол. на пачку харчів та 50 дол. для фундації), 100 дол. – Павло та Романна Черепахи на медичні аптечки для вояків на фронті, 20 дол. – Марія Зарицька для фундації.

Фундація ім. І. Багряного

Збірник українських письменників „Слово“

|

Книга „Від слова до „Слова“ про збірник „Слово“ Об’єднання українських письменників діяспори, що виходив в 1962-1990 роках, вийшла цього року в Україні з фінансовою підтримкою Фундації ім. Івана Багряного. Збірник „Слово“ містив статті про літературу, мистецтво, критику, мемуари та документацію. Впродовж тих років вийшло друком 12 чисел.

Автор нової книги Сергій Козак – український журналіст, письменник, бібліограф і літературознавець. Освіту він здобув в Україні, Німеччині й в США. Він є доктором філософії в галузі „Гумані­тарні науки“ та автором низки видавничих серій, понад 20 книжок різних жанрів. Серед них тритомна „Історія української діяспори“ і чотиритомник „Раритети української діяспори“.

Фундація ім. І. Багряного

Відійшла у вічність голова Фундації Галина Воскобійник

|

Голова Фундації ім. Івана Багря­ного Галина Воскобійник померла 6 січня в Стейт-Каледжі‚ Пенсильванія. Поховали її 11 січня обіч чоловіка Олексія Воскобійника, на українському кладовищі в Савт Бавнд Бруку‚ Ню-Джерзі.

Народилася вона 27 лютого 1930 року в селі 3оря, Божедарівського району, Дніпропетровської области‚ у родині Оксани та Івана Дроботів. У 1943 році родина еміґрувала до Німеч­чини, де Галина Дробот закінчила гімназію й одружилася з О. Вос­кобійником. У 1950 році сім’я переїхала до Канади, а 1956 році – до США.

Фундація ім. І. Багряного

Вручено Відзнаки ім. Івана Багряного

|

ДНІПРО. – В актовій залі Коледжу електрифікації урочисто вручено Відзнаки ім. Івана Багряного 2019 року за вагомі досягнення в галузях науки, освіти, культури, активну державотворчу та громадську діяльність громадян України і представників української діяспори. Директор коледжу Микола Цоко­ленко провів екскурсію по краєзнавчому музею, демонструючи історію цього навчального закладу. Гості затримались біля експонатів, присвячених загиблим випускникам, які билися за незалежність і територіяльну цілісність України.

Фундація ім. І. Багряного

Приходи та витрати фундації в 2019 році

|

У 2019 році 70 осіб та два українські банки прислали 48,685 дол. пожертв Фундації ім. Івана Багряного на різні потреби в Україні та діяспорі. Прізвища жертводавців і банків‚ суми їхніх пожертв та на які цілі ті пожерт­ви давались, фундація подавала на сторінці фундації в газеті „Свобода“ та в Бюлетені. 3 каси фундації в 2019 році видано 75,668 дол.

Фундація ім. І. Багряного

Фундація щиро дякує за підтримку!

|

Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні цілі одна організація та особи: по 2,000 дол. – Фундація „Самопоміч“ з Чикаґо (з них по 1,000 дол. для Товариства Україн­ської Мови та видавництва „Борис­тен“) та о. Олексій Лимон­ченко в пам’ять мами Евдокїї на допомогу мученикам в обороні Донбасу та Луганська), 1‚500 дол.

Фундація ім. І. Багряного

Слово про Дмитра Нитченка

|

Ми ще по-справжньому· не осмислили цей феномен: українці, закинуті жорстокими вітрами історії в далекі світи, будували там Україну… І поставали в чужій чужині українські церкви, українські школи, університетські катедри. Нашою рідною мовою виходили там газети й журнали, озивалися радіо й телебачення, з’являлися не тільки романи й поеми, а й наукові монографії, енциклопедії. Ті, кого ми не дуже точно називаємо українською діяспорою, мають не тільки дуже благородну хворобу – ностальгію, вони повсюдно несуть у собі й невиліковну україноцентричність. Хоч би що вони думали і робили, в тому завжди присутня Україна.

Фундація ім. І. Багряного

Ліна Костенко – лавреат премії ім. Івана Багряного

|

Рішенням Управи Фундації цьогорічним лавреатом премії ім. Івана Багряного, окрім академіка Миколи Жулинського, визнано також видатну українську поетесу-шістдесятницю Ліну Костенко, яка брала найактивнішу участь у дисидентському русі, за що була на тривалий час виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок „Над берегами вічної ріки“, „Неповторність“, „Сад нетанучих скульптур“, роману у віршах „Маруся Чурай“, поеми „Берестечко“. Також вона авторка творів прози, кіносценаріїв, публіцистики, за її творами здійсненно театральні постановки. Л.

Фундація ім. І. Багряного

Видано книгу про Голодомор

|

У Канаді 2018 року вийшла друком велика книга для вчителів і студентів Валентини Курилів „Holodomor іп Ukraine. The Genocidal Famine, 1932-1933“. Книга присвячена її батькам Іванові та Надії Михайловським, які пережили голод та сталінські табори, українцям, що вмерли з голоду, та відомому американцеві Джеймсу Мейсу. В. Курилів тепер мешкає в Торонто.

Фундація ім. І. Багряного

Фундація щиро дякує за підтримку!

|

Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні цілі такі особи: 10,000 дол. – Віра й Богдан Боднаруки для Товариства Української Мови (ТУМ), 2,000 дол. – Василь Стан на різні потреби Фундації та допомогу, 1,000 дол. – Володимир Могучий для журналу „Наша Церква“, 590 дол.

Фундація ім. І. Багряного

Дмитро Нитченко – людина ідеї

|

Дмитро Нитченко народився 1905 року в Зінькові на Полтавщині. Ті, що ходили до гімназії в Новім Ульмі в Німеччині пам’ятають його як учителя української мови та літератури. Рівночасно він працював в газеті „Українські Вісті“. В 1949 році він, дружина й дві дочки виїхали до Австралії. Його статті роками збагачували сторінки журналів та газет „Нові Дні“, „Молода Україна“, „Український Прометей“, „Українські Вісті“ та інших.

Фундація ім. І. Багряного

Відійшли у вічність члени Фундації

|

27 травня на 98-му році життя помер Олексій Воскобійник, який народився 1922 року в Миргороді на Полтавщині‚ вчився у Харківському електротехнічному технікумі. Під час Другої світової війни залишив Україну й жив у Німеччині, виїхав до Канади, а пізніше переїхав до США. В 1964 році він створив свою будівельну компанію, яка збудувала багато високих будинків в Стейт Каледж‚ Пенсильвенія. Заробляючи гроші на будові він з Галиною, своєю дружиною, жертвували великі суми на різні проєкти в місті та різним українським установам та організаціям в Канаді, США та Україні. Він був засновником заводу елітного насіння кукурудзи „Маїс“ у Черкасах.

Фундація ім. І. Багряного

Елеонора Рузвельт в українському таборі

|

У тритомнику „Історія української діяспори на сторінках часопису „Українські Вісті“, який побачив світ завдяки Фундації ім. Івана Багряного, вміщено відомості про понад 37 тис. матеріялів на різні теми українського буття в світі. Складовою частиною цього унікального видання зокрема є матеріяли про перебування українців у таборах для переміщених осіб (ДіПі) в Німеччині та Австрії після Другої світової війни. Цій темі присвячено щонайменше 2‚000 дописів.

Фундація ім. І. Багряного

Фундація щиро дякує за підтримку!

|

Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні цілі такі особи: 5,000 дол. – Віра й Богдан Боднаруки для Товариства Української Мови, яке допомагає „Просвіті“ України‚  2,000 дол. – о. Олексій Лімонченко в пам’ять третьої річниці упокоєння паніматки Ніни для потерпілих родин на Донбасі‚ 1,100 дол.