Про нагородження Олександра Панченка

Інститут українського вільного козацтва ім. Антона Кущинського (вул. Перемоги, 11а, Лохвиця, Пол­тавська область, 37200) порушує клопотання про нагородження премією Фундації ім. Івана Багряного голови вченої ради Інституту Олек­сандра Панченка, адвоката, письменника-документаліста, доктора права, приват-доцента Українсь­кого вільного університету (Мюн­хен), автора 20 книг політичної публіцистики та україністики, упорядника 22 книг споминів видатних діячів українського національно-визвольного руху, лавреата багатьох церковних та громадських нагород й премій, зокрема в США та Австралії, автора проєктів встановлення у Лохвиці погруддя Тараса Шевченка, чотирьох пам’ятних знаків, у тому числі жертвам Голодомору та борцям за волю України“, а також 18 меморіяльних дощок та таблиць видатним діячам, у зв’язку з його 60-літтям та 30-річчям Незалежности України за активну громадську діяльність, вагомий особистий внесок у відродження історичної спадщини українського народу, багаторічну й плідну державотворчу діяльність.

Видано дві книги Сергія Козака

Останній головний редактор газети „Українські вісті“ Сергій Козак приготував і видав в Україні дві книги з фінансовою підтримкою Фун­дації ім. Івана Багряного та Василя Стана.

У першій книзі-збірнику на 305 сторінках „Народжені для бою“ подані матеріяли з історії часопису „Українські вісті“, що виходив в 1945– 2000 роках, спершу в Новім Ульмі в Німеччині, а пізніше в Діт­ройті в США.

На честь Івана Дубинця

Завершено літературний конкурс ім. Івана Дубинця (1903-1954), одним із організаторів якого виступила Фун­дація ім. Івана Багряного. Урочистості відбулися у Медвині, на Київщині, в приміщенні колишньої школи, якій понад 100 років.

Професор Степовик написав спомини

Представляти українцям США й Канади Дмитра Степовика зайве. За роки Незалежности України він побував у цих країнах близько 20 разів і жартома каже, що треба б занести його ім’я до Книги рекордів Гінеса, бо об’їздив 40 штатів США.

Вдруге видано книгу про Ліну Костенко

Такої книги в історії української літератури досі не було. Її автором є представник Фундації ім. Івана Баг­ряного в Києві Олександер Шугай. Друге видання має 650 сторінок і в ньому додано матеріяли та фотографії Ліни Костенко з різними відомими особами.

Приходи та витрати Фундації ім. Івана Багряного в 2020 році

У 2020 році Фундації прислали 66,365 дол.: дві Фундації банків „Самопоміч“ та „Спадщина“ банку „Певність“ в Чикаґо та спадщина колишнього голови Фундації ім. І. Багряного Галини Воскобійник та 50 осіб на різні потреби в Україні та в діяспорі.

Подяка Фундації від Миколи Жулинського

Мені вкрай прикро, що я своєчасно не подякував за присудження мені премії ім. Івана Багряного – письменника великого таланту, гордого і принципового борця за незалежність України, полум’яного публіциста, який вірив у неминуче звільнення від більшовицького гніту та відродження своєї Батьківщини.

„Просвіта“ на Луганщині діє

Прийміть наші щирі привітання і щиру подяку за визнання нашої скромної просвітницької діяльности на благо рідної України та відзначення мене високою нагородою Фундації ім. Івана Багряного. Вона надихає на активнішу працю і подвижництво. Та й сам процес вручення нагород у Дніпрі, як і спілкування з відзначеними номінантами, посприяв піднесенню нашої активности. Безумовно, труднощі та складнощі завжди були і будуть.

Вручено нагороду видатним діячам „Просвіти“

ДНІПРО. – 1 жовтня у залі Дніпров­­ського коледжу електрифікації відбулось нагородження лавреатів відзнаки ім. Івана Багряного за 2020 рік. Цією відзнакою вшановуються громадяни України та української діяспори за вагомі досягнення в галузі науки, освіти, культури, активну державотворчу і громадську діяльність. Співзасновниками відзнаки є Фунда­ція ім. І. Багряного (США) та Всеук­раїнський щомісячник „Бористен“.

Серед урочисто віншованих цьогорічних володарів почесної відзнаки, котрі отримали диплом лавреата та художню таріль з петриківським розписом і портретом І. Багряного голова Луганської „Просвіти“ Володимир Семистяга, відзначений за героїзм та мужність під час окупації Донбасу московськими аґресорами, та Мико­ла Кульчицький, вшанований за бага­торічну культурологічну і громадську діяльність на посаді голови Полтавської „Просвіти“.

Світлана Короненко – лавреатка нагороди імені Івана Багряного

1992 року Фундація ім. Івана Баг­ря­ного, вшановуючи пам’ять одного з найвизначніших синів України, започаткувала нагороду його імені. Серед її лавреатів – Іван Дзюба і Павло Гриценко, Микола Жулин­сь­кий і Ліна Костенко, Володимир Базилевський і Михайло Слабош­пиць­кий. У 2020 році управа Фундації відзначила нагородою Світлану Короненко – поетку, що яскраво увійшла в літературу, стала свого часу наймолодшою з прий­нятих до Спілки письменників, авторку поетичної книжки „Містерії“, одну з головних претендентів на Націо­нальну нагороду ім. Тараса Шев­ченка. Вона створила сотні радіопрограм на теми української культури.

Просимо підтримати перевидання спогадів Миколи Руденка

19 грудня 2020 року відзначатиметься 100-літній ювілей Миколи Руденка. На відзначення цієї події київське видавництво „Кліо“ плянує перевидати спомини письменника „Найбільше диво – життя“.

Ім’я М. Руденка – одне з найшанованіших українських письменників другої половини XX ст. Його спогади – це сповідь, свідчення про час і про себе. Автор максимально чесно та часом безжально до самого себе описує свій шлях до усвідомлення облудності радянської ідеології, заснування та становлення Української Гель­сінкської групи, хресний шлях від цькування за свої погляди до арештів, тортур та ув’язнення у таборах суворого режиму.

Фундація дякує за підтримку!

Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні потреби в Укра­їні такі особи: 2,500 дол. – о. Олек­сій Лімонченко (з них 2,000 дол. в 5-ту річницю упокоєння Гали­ни Робіне для потерпілих на Донбасі та 500 дол. для журналу „Бористен“); 2,000 дол. – Василь Стан (з них по 100 дол. для редакції „Бористен“ та газеті „Промінь Просвіти Є“, а решта – для потреб Фундації); 1,500 дол. – Петро Китастий (з них 592 дол. на 4 пачки харчів для вояків та їхніх родин, 208 дол. – для поранених вояків, що на Донбасі, та по 100 дол. для Фун­да­ції ім. І. Багряного, Києво-Моги­лянсь­кій Академії, Острозькій Академії, газеті „Літературна Украї­на“ та журналам „Березіль“ та „Борис­тен“ і сиро­там, в пам’ять бандуриста Андрія Китастого, який помер 15 червня 2020 року та його матері Галини, дружини Григорія Китастого, яка померла 10 серпня 2020 року);…

Хто написав Гимн України

Пісню до слів Павла Чубинського „Ще не вмерла Україна” було затверджено уживати як український гимн Українською Центральною Радою 1917 року в Києві, а 1919 року урядом Західньої Української Народньої Республіки. В серпні 1991 року Вер­ховна Рада України проголосила Україну незалежного державою й постановила, що українським гимном буде „Ще не вмерла Україна”.

Хоч в російській імперії й скасували кріпацтво 1861 року, але уряд Росії Валуївським указом забороняв українську мову та літературу, а Украї­ну уважав провінцією Росії, називаючи її Малоросією. Тому було заборонено видавати будьщо українською мовою в російській імперії. Як відповідь на Валуївський указ поет, збирач скарбів української культури, етнограф, фолкльорист і статист П. Чубинський родом з хутора Борис­поля на Пол­тавщині (тепер на Київ­щині) написав вірш „Ще не вмерла Україна”.

Подяка від Острозької академії

Сердечно дякуємо Вам за подаровані видання Фундації ім. Івана Баг­ряного, які стануть цінним доповненням бібліотеки Інституту досліджень української діяспори ім. проф. Любомира Винара Національного університету „Острозька академія”.

Ваші щедрі книжкові дарунки дадуть змогу нашим викладачам та студентам, відвідувачам інституту детально познайомитись з виданнями з історії світового українства, кни­ги будуть корисними при підготовці до занять з навчальних дисциплін „Українська закордонна історіографія”, „Закордонне українство”, „Куль­тура української діяспори”. Крім того, книги стануть у нагоді в дослідницькій роботі.

Фундація дякує за підтримку!

Від часу появи попередньої сторінки Фундації ім. Івана Багряного прислали пожертви на різні потреби в Україні такі особи та організації: 5,000 дол. – Віра та Богдан Бодна­руки для Товариства Української Мови; 3,200 дол. – о. Олексій Лимон­ченко (з них 2,000 дол. на поміч потерпілим від московських кровопивців на Донбасі та 1,200 дол. для української православної парафїї св. Архист­ратига Михаїла на селі Висо­чинівка на Харківщині); 1,000 дол. – Фундація „Спадщина” банку „Пев­ність” в Чикаґо для Товариства Україн­ської Мови; 120 дол. – Василь і Ольга Кар­пенки (з них по 50 дол. для сиріт та на харчі для вояків та 20 дол. передплата журналу „Бористен” для якоїсь особи в Україні); 100 дол. – Валентина і Василь Панчишини для сиротинця; 50 дол. – Петро Рома­нишин для фундації та 25 дол. – Ольга Криволап для фундації.