Педагог став великим гумористом

Серед  книг мого дитинства, котрі запам’ятались на все життя, є й казкова поезія „Про відважного Барвінка і коника Дзвоника“, яка вийшла з друку в кінці 1950-их років.

Спалені крила

Дякую, що надрукували мою статтю „Мова і свобода України“. Був приємно вражений, тому, що майже всі періодичні видання світу обмежені якимись рамками, але це – свідчення дійсної свободи у „Свободі“. Ще раз дякую і пропоную „Спалені крила“ до ювілею Юрія Яновського. 

Володимир Янів був ректором УВУ

У 100-ліття Українського вільного університету (УВУ) та 30-ліття відходу у вічність його довголітнього ректора Володимира Янева пригадаймо цього пластуна, студентського діяча, революціонера, націоналіста, політичного в’язня, літератора, громадського і релігійного діяча, науковця, редактора, виховника, педагога.

Забутий поет і герой

Цьогорічна коротка візита у моє рідне місто Новомиргород подарувала відкриття призабутого поета і одного з тих, хто закладав підвалини незалежности України ще у роки комуністичного тоталітаризму.

Тетяна Яблонська малювала Україну

24 лютого 1917 року народилася відома українська художниця-живописець Тетяна Яблонська. Мати майбутньої художниці була викладачкою французької мови, а батько художником, графіком і викладачем словесности.

Російська драма українського генія

Не одна і не дві‚ а ціла низка засвід­чених очевидцями біографій – ще більше їх‚ звісно‚ залишається поза відомістю – знов і знов кажуть нам те саме: як-но обдарована якимсь талантом українська людина потрапляла в російське середовще‚ навіть найкультурніше‚ її там чекали неприємності і різні перешкоди‚ нерідко непереборні.

Анатолій Калитко: мистець і педагог

Майбутній педагог і художник Анатолій Калитко народився 13 липня 1942 року в мальовничому подільському селі Оринин, розташованому у великому природному видолинку та на горбках по обидва береги річки Жванчик, лівої притоки Дністра.

Осінська служить українському народу

17 травня відзначила 75-ліття Валентина Осінська – філолог з понад 15-річним стажем, активна громадська діячка. А ще улюблена молодша сестричка мого батька – поета, мовознавця, двічі репресованого Олекси Різникова. 10 років різниці у віці й територіяльна віддаленість (вона проживає в Смілі, він – в Одесі) не стали на заваді їхнім спільним інтересам та включеності в життя один одного.

Не стало художника Віктора Клименка

ЧЕРКАСИ. – 17 травня в Черкасах пішов із життя відомий український живописець і графік, заслужений діяч мистецтв України, член Націо­нальної спілки художників України, професор Віктор Клименко.

До 20-річчя смерти Тетяни Симиренко

Тетяна Симиренко-Торп протягом свого життя проявила незвиклу активність в популяризації української культури і свого родоводу. Вона народилася 8 травня 1926 року в Києві. Її батько Володимир Сими­ренко, патріот, науковець і мученик, народився 29 грудня 1891 року на Платоновому хуторі, закінчив сільськогосподарський факультет Київського політехнічного інституту, здобувши фах ученого аґронома.

Багаторука українська мати

Любов Дмитришин-Часто є певним феноменом Закарпаття. І хоча вже понад 30 років, як покинула Ужгород, всеодно чи не щороку навідується до міста над Ужем, де побачили світ і стали на крило її троє доньок, де сама пройшла становлення журналістської і літературної майстерности.

Ярослав Дзира був гнаний в Україні

Життя Ярослава Дзири було позначене політичною системою, яка розвивалася не на закономірностях, а на режимній комуністичній ідеології, яка була примхою вождів, які чинили все те, що їм забагнулося.

Олексій Воскобійник – будівничий і меценат

Олексій Воскобійник народився13 березня 1922 року в Миргороді, Полтавщина, помер 27 травня 2019 року в США. У вимушеній еміґрації – з кінця Другої світової війни. Став першим в США власником приватної телевізійної ретрансляційної корпорації „Гордий орел“, яка започаткувала якісний прийом телепрограм на значній території Пенсильванії.

Життя у боротьбі проти тоталітарного режиму

24 лютого Олекса Різників талановитий поет, прозаїк, педагог, громадський діяч, в’язень сумління, видатний вчений-мовознавець, фахівець з порівняльного та історичного мовознавства, святкує свій 85-літній ювілей. Він має за плечима життя, освітлене участю у боротьбі проти тоталітарного режиму. За свої погляди письменник був двічі ув’язнений.

Шевченко – пророк і людина

Напевне найбільша постать нашої нації – це Тарас Шевченко, і мабуть єдиний, якого ми вшановуємо щорічно від наймолодших до найстарших, від першокурсників до людей старшого віку у кожному українському домі з вишитим рушником. Але ми, представляючи його як генія, пророка, дещо забули, що він був людиною. Шевченківська хвиля впливу на майбутні покоління почалась з хвилиною його передчасної смерти. Його „Заповіт“ став поштовхом до народного зриву, масового перепоховання з Петербурга в Україну через два з половиною місяців після смерти серед степу широкого, на Вкраїні милій, щоб лани широкополі і Дніпро і кручі було видно, було чути, як реве ревучий. Так і зробили.

Видатний будівничий жив для України

Ім’я всесвітньо відомого мистця-українця за радянських часів намагалися викреслити з історії української культури, сьогодні воно майже не відоме нікому, крім вузького кола істориків і мистецтвознавців.

В. Горбовий був відданий ідеї нації

У січні традиційно вшановували д-ра Володимира Горбового – багатолітнього діяча УВО та ОУН, оборонця політв’язнів у політичних процесах. В. Горбовий народився 30 січня 1900 року в Долині. Під час Першої світової війни воював у австрійської армії. На італійському фронті втратив око. Починаючи з 1918 року перебував у складі Української галицької армії, брав участь у поході на Київ у 1919 році. У міжвоєнний період студіював юридичні науки в Празі.