Чи матимуть закарпатські угорці свого депутата у Верховній Раді?

Однією з інтриґ дочасних парляментських виборів на Закарпатті є угорський мандат. Безпрецедентна активність Будапешту напередодні голосування викликала вже навіть засторогу Міністерства закордонних справ, яке мало відповідну розмову з угорським послом. Лише за останні дні провідник закарпатських угорців Василь Брензович зустрівся з Прем’єр-міністром Віктором Орбаном в Будапешті, а на Закарпаття приїхали керівник його апарату Ґерґелі Ґуляш та Міністер закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. На цю візиту гостро відреаґували в Міністерстві закордонних справ України, назвавши його „неприпустимою практикою“. Що ж такого важливого відбувається в цій найменшій угорській діяспорі з-поміж решти сусідів Угорщини?

Після зради в ПАРЕ у Страсбурзі є перемога в Люксембурзі

28-ма щорічна сесія Парляментської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Европі (ОБСЕ) стала справжнім „холодним душем” для російських депутатів, які лише днями відсвяткували своє безумовне повернення в іншу міжпарляментську організацію – Парляментську Асамблею Ради Европи (ПАРЕ). 

У Люксембурзі, де й засідала 4-8 липня ПА ОБСЕ, російський депутатський десант висадився майже в тому ж складі, що й у Страсбурзі. І з тим же настроєм – без нас ніяк, Европа нас чекає, втома від України очевидна. Втім, на росіян чекало гірке розчарування, цілий букет політичних поразок у вигляді резолюцій і нагадування, що вони – аґресор, і не лише щодо України. 

За результатами сесії ПА ОБСЕ була прийнята Люксембурзька деклярація, в основу якої лягли всі резолюції, схвалені трьома комітетами. Структурно текст деклярації можна розділити на три глави (три основні „профільні” резолюції кожного комітету, створені на основі відповідних звітів головних доповідачів), а також резолюції, які були подані як так звані „додаткові пункти” до основного порядку денного сесії й прийняті у відповідних комітетах згідно з тематикою. Укрінформ пропонує оглянути основні антиросійські моменти Люксембурзької деклярації.

Катастрофа рейсу МН17: п’ять років потому

17 липня 2014 року у небі над підконтрольною російськими бойовикам частиною Донецької области України був збитий літак ,,Boeing-200ER” авіякомпанії ,,Malaysia Airlines”, що виконував пляновий рейс МН17 за маршрутом Амстердам-Куала Лумпур. Загинули всі 298 людей, що були на борту – 283 пасажири, з них 80 дітей, та 15 членів екіпажу. У відповідності до списку, наданого авіякомпанією-перевізником, це 193 нідерляндці (з них один мав подвійне громадянство – Нідерляндів та США), 43 маляйзійці, 27 австралійців, 12 індонезійців, 10 британців, чотири німці, чотири бельгійці, три філіппінці, один канадець і один новозеляндець. Так військова аґресія Росії проти України безпосередньо торкнулася людей у різних кінцях світу. 

Для розслідування причин катастрофи було створено міжнародну Об’єднану Слідчу Групу (JIT), в яку увійшли представники Нідерляндів, Бельгії, Австралії, України та Маляйзії. Розслідування провадилося за двома напрямками – технічним та кримінальним.

Чи може Зеленський бути реформатором?

Комік Володимир Зеленський веде перед на виборах в Україні і може стати наступним президентом. Дехто стверджує, що він — єдиний шанс країни на реформи і що може зламати стару систему.  Чи може Зеленський бути реформатором? Коротка відповідь: Ні. Ось чому.

Вести, слухаючи Бога і ближніх: Інтерв’ю з Владикою Борисом Ґудзяком

18 лютого у Ватикані повідомили, що Папа Франциск благословив рекомендацію Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви і призначив владику Бориса Ґудзяка митрополитом і архиєпископом Філядельфійської Архиєпархії у США. Протягом останніх шести з половиною років Владика Борис був єпархом Паризької Єпархії св. Володимира, служачи українцям греко-католикам у Франції, Бельгії, Нідерляндах, Люксембурзі та Швайцарії. Служба комунікації Українського Католицького Університету попросила владику поділитися своїми першими реакціями на новину про номінацію, підсумувати роки служіння в Західній Eвропі та розповісти про пляни та мрії щодо нового служіння. Інтерв’ю перевела Мар’яна Карапінка.

Моя присяга Україні

Коли в Україні настане мир‚ коли над нашим народом назавжди розійдуться темні хмари‚ коли‚ як провіщував наш великий Кобзар‚ „світ правди засвітить“‚ то неодмінно станеться‚ що котрась з вулиць в українській столиці чи площа в іншому місті‚ чи військова частина дістане ім’я кришталево чесної росіянки‚ людини  з гарячим‚ справедливим і мужнім‚ мужнішим‚ ніж у багатьох чоловіків серцем – Валерії Новодворської (1950-2014). Від першого дня Революції Гідности вона‚ талановита публіцистка‚ голова російської партії „Західній вибір“‚ поставила своє перо на службу українській правді і українській перемозі. Нижче вміщуємо один з виступів  цієї незабутньої людини. Весна 2014 року…

Панове! Шановна‚ талановита молоде, европейськи орієнтований український уряде!

,,Ми маємо стояти пліч-о-пліч з українцями” – Сенатор Портман

Один із чільних американських сенаторів, співголова Групи підтримки України в Сенаті США, Роберт Портман заявив, що американська летальна зброя, яка має бути передана Україні найближчим часом, допоможе українцям краще себе захистити. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода у Празі перед візитом в Україну Cенатор Портман (республіканець з Огайо) також висловився за рішучішу підтримку українських реформ з боку США та Европейського Союзу. Р. Портман, який є членом сенатського Комітету закордонних справ, також віддав належне українській рішучості до змін після Революції Гідности і висловив оптимізм щодо майбутнього України, не дивлячись на серйозні виклики, головним із яких, на його думку, є загроза територіяльній цілісності. – Після Праги Ви здійсните візит в Україну.

Викриття „сірого кардинала“ Росії 

Відомий російський опозиціонер Олексій Навальний, керівник Фонду боротьби з корупцією, оприлюднив 8 лютого матеріяли, які викривають хабарництво і негідну поведінку віце-прем’єра уряду Росії Сергія Приходька. Викриття основані на свідченнях Насті Рибки, яку найняли для інтимних послуг на яхті російського олігарха Олега Дерипаски. Дівчина видала також книжку „Щоденник як спокусити мільярдера“. Радіо Свобода 9 лютого розповіло: „У Фонді боротьби з корупцією вважають, що чиновник провів мінімум три дні на яхті мільярдера О. Дерипаски поблизу берегів Норвегії в компанії дівчат з ескорт-сервісу, а для подорожі з Москви міг використовувати власний літак бізнесмена.

Як держава фінансує русинський сепаратизм

Є в Закарпатті „Видавництво В. Падяка“, яке позиціонує себе як найбільше „русинське“ видавництво у світі. Його засновник Валерій Падяк є одним з ідеологів неорусинства в цьому українському краї. У своїх книжках він послідовно заперечує український характер Закарпаття, називає возз’єднання краю з Україною „анексією“ та „трагедією, що триває досі“. Українців в області він нараховував лише 160 тис.

Як правильно поставитися до російського режиму?

Як правильно поставитися до російського режиму, щоб він перестав становити загрозу для всього світу? Востаннє я їздив до Росії у жовтні минулого року, щоб зібрати матеріяли для свого дослідження на тему американсько-російських взаємин. Додому я повернувся незадовго до того, як Дональда Трампа обрали президентом. Та жовтнева поїздка, а також події, що відбулися після неї, поставили кілька важливих запитань. До чого Сполучені Штати дозволять цьому всьому дійти?

Чому ідеолог закарпатського сепаратизму вільно їздить Україною?

Днями на Закарпатті розгорівся „культурний“ скандал. В Закарпатській обласній універсальній бібліотеці було оголошено зустріч з канадцем Полом Робертом Маґочієм, який мав презентувати свою останню працю „Євреї та українці: тисячоліття співіснування“. Однак‚ для закарпатської громадськости цей науковець, який, до того ж, ще й парадоксальним чином очолює Катедру Українських Студій в Торонто, асоціюється в першу чергу як „батько“ новітнього русинства. Саме П. Маґочій став мозковим центром політичного неорусинства, саме він висунув теорію про четвертий східньослов’янський народ і докладає всіх зусиль, аби ця теорія втілилася в життя.

Для чого Кремлеві „Малоросія“

Провідник донецьких сепаратистві Олександер Захарченко оголосив про створення „Малоросії“‚ котра має в недалекому майбутньому об’єднати всі реґіони України. Звичайно ж‚ це ідея Кремля‚ а не О. Захарченка. Москва має на це низку причин та вимірів. Вимір адміністративний.

Путінові варто читати Лермонтова

Президент Росії Володимир Путін 15 червня під час пропагандистського телевидовища „Пряма лінія“ прокоментував слова Президента України Петра Порошенка, який цитував вірші великого російського поета шотландського походження Михайла Лермонтова про „немиту Росію“:

„Петро Олексійович вважає за можливе прочитати цей вірш Лермонтова. Це говорить про те, що він знає російську клясику, цікавиться російською літературою. За це похвалю. Але у цього вірша є й інша частина: „Можливо, за стіною Кавказу сховаюсь від твоїх пашів“. Лермонтов написав ці рядки, коли їхав на Кавказ служити в армії.

То за що ж ми воюємо?

 

В останні два-три роки від наших можновладців, культурних очільників та народних депутатів усіх кольорів ми дуже часто чуємо фразу Вінстона Черчиля, якою він відповів на пропозицію зменшити бюджетні видатки на культуру та освіту в розпал Другої світової війни: „То за що ж ми тоді, власне, воюємо?“. Сьогоднішні українські можновладці люблять повторювати це питання знаменитого британського прем’єра під телевізійними софітами, намагаючись виглядати такими собі черчилями місцевого маштабу. Але виходить у них досить кепсько. Бо після Другої світової війни Британія впродовж кількох десятиліть стала світовим культурним провідником та однією з найбільш економічно потужних держав плянети. А от Україна впевнено рухається у протилежний бік.

Професія – „громадський активіст“

У суспільстві утворився новий небезпечний прошарок – професія громадський активіст. Щоб себе так назвати, не потрібно належати до якоїсь структури, мати підтримку людей, освіту, навики, бути перевіреним якоюсь службою та навіть належати до громадської організації. Це модно. А влада, політичні партії і раді користати. Руками активістів відбирають підприємства, заходять у кабінети і викидають невгодних чиновників чи, навпаки, заводять туди потрібних їм людей.

Підтримати Львів!

Центральна українська влада впевнено наближає місто Львів до екологічної катастрофи. Туристичний центр України задихається від сміття. Залишаються лічені дні до „точки неповернення“, коли треба буде боротися не тільки зі сміттям, а й з наслідками „сміттєвої бльокади“ міста, які можуть бути найжахливішими. Ситуація давно вийшла за рамки комунальної проблеми одного міста чи реґіону і має політичне підґрунття. Захопившись переслідуванням, подекуди навіть травлею політичних опонентів‚ центральна влада зробила заручниками громадян старовинного міста, поставивши під загрозу всі здобутки Львова останніх часів.

Чому корупція небезпечна для довкілля

Таке багатогранне явище як корупція можна визначити як використання адміністративного ресурсу, а саме, службового становища, можливостей і повноважень з метою отримання особистої вигоди. Загальновідомо, що корупція призводить до неефективного використання матеріяльних і фінансових ресурсів, уповільнює економічне зростання і підриває довіру до державних інституцій. Не менш важливим аспектом корупції в державних органах влади є неґативний вплив на навколишнє середовище. Зокрема, корупція в інститутах, що відповідають за охорону навколишнього середовища (ОНС) в Україні, місцевих органах влади і контролюючих цю діяльність органах перерозподіляє кошти, що виділяються на ОНС або утилізацію відходів, в приватні „кишені“ корупціонерів. Вона також призводить до катастрофічних наслідків для здоров’я природи і населення, а також, може служити причиною техногенних катастроф.