Наука

Друзі радіології допомагають Україні

|

Понад 95 відс. всіх медичних діягноз ставлять завдяки радіології – галузі медицини, яка займається візуалізацією внутрішніх органів. Завдяки новітнім технологіям лікарі нарешті мають змогу заглянути всередину мозку та серця, оцінити будову та функції нашого тіла та поставити правильну діягнозу. В минулому це здавалось вченим фантастикою, адже вивчати анатомію можливо було лише під час операцій або розтинів. Розквіт радіології почався з 1970-их років від введення в клінічну практику магнетно-резонансної томографії (МРТ) і комп’ютерної томографії (КТ).

Наука

Презентували книгу про Митрополита Константина Богачевського

|

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 11 квітня за програмою весняного семестру викладів Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка у Філядельфії відбулася лекція Марти Богачевської-Хомяк „Від екзархату до митрополії: п’ять вирішальних кроків Митрополита Константина Богачевського“. 

Свою доповідь вона побудувала на авторській книзі „Ukrainian Bishop, American Church. Constantine Bohachevsky and the Ukrainian Catholic Church”. Книга побачила світ у видавництві Католицького університету Америки.

Наука

Вшанували пам’ять проф. Богдана Романенчука

|

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 21 березня розпочався весняний семестр викладів Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) у Філядельфії. Інавґураційна лекція була присвячена пам’яті відомого літературознавця, педагога, видавця та редактора проф. д-ра Богдана Романенчука в 30-ту річницю відходу у вічність. 

Спогадами про нього поділилися президент Світової Ради НТШ академік Леонід Рудницький, голова Осередку Праці НТШ д-р Олександер Лужницький та довголітній редактор часопису „Америка“ Осип Рожка.

Наука

УВАН вшанувала Юрія Шевельова

|

НЮ-ЙОРК. – Українська Вільна Академія Наук (УВАН) у США вшанувала 110-ліття з дня народження всесвітньо відомого українського філолога, мовознавця, громадського і культурного діяча Юрія Шевельова (Шереха). 

Ювілейну імпрезу 16 грудня 2018 року відкрив президент УВАН Альберт Кіпа, який нагадав присутнім про високий науковий авторитет мовознавця і літературознавця Ю. Шевельова у середовищі видатних вчених ХХ ст. Завдяки Ю. Шевельову періодичні та неперіодичні серії наукових видань УВАН здобули вагому репутацію в науковому світі.

Наука

Створено веб-сторінку Архіву ОУН 

|

КИЇВ. – Фундація ім. Олега Ольжича започаткувала новий проєкт – створення веб-сторінки Архіву ОУН, який є складовою частиною Бібліотеки ім. О. Ольжича при Фундації.

Наука

Відбулася конференція „Члени НТШ в науці-2018“

|

ТОРОНТО. – 1 грудня 2018 року в Інституті св. Володимира відбулася традиційна, бо вже восьма, конференція „Члени НТШ в науці”. Вісім доповідей конференції були об’єднані в три сесії: перша та третя на довільні теми, а друга присвячена Голодоморoві. Головою першої сесії був д-р Віктор Остапчук, другої – д-р Ксеня Кебудзинська, третьої – д-р Тарас Кознарський.

Наука

Герб Пилипа Орлика знайдено у Батурині 

|

Спеціяльно для „Свободи“

БАТУРИН, Чернігівська  область.  – 13 листопада у Батурині відзначили 310-ту річницю загибелі Мазепиної столиці. І хоча під час війни в Україні умови для проведення там археологічних розкопок залишаються несприятливими, історико-археологічні дослідження міста протягом 2017-2018 років були продовжені. 

У розкопках брали участь 95 студентів та викладачів з університетів Чернігова і Глухова та співробітники Інституту археології Національної Академії Наук України. 

Батуринською археологічною експедицією керує археолог Юрій Ситий з Національного університету „Чернігівський колеґіюм“. Д-р Володимир Мезенцев (Канадський Інститут Українських Студій, Торонто) є виконавчим директором проєкту історико-археологічних досліджень Батурина. У 1669-1708 роках Батурин був столицею козацької держави як потужно укріплене й багате місто та столиця гетьмана Івана Мазепи (1687-1709). 1708 року, коли І.

Наука

Проєкт „Мапа“ став потужним науковим знаряддям

|

КИЇВ. – Протягом 2016-2017 років головна увага дослідницького колективу Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету (УНІГУ), який займається картографічним проєктом „Мапа“ („Цифровий історичний атлас України“), була зосереджена на подіях Революції Гідности. 2018 року вчені та фахівці УНІГУ знову повернулися до теми Голодомору. Адже весь картографічний проєкт „Мапа“ почався саме з дослідження Великого Голоду 1932-1933 років. Під час 2017-2018 навчального року в Інституті працювала демограф Наталя Левчук з Інституту демографії та соціяльних досліджень Національної Академії Наук України.

Наука

Виголосили доповіді про Патріярха Йосифа Сліпого 

|

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 26 квітня на форумі Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка відбувся виклад на тему „Образ Патріярха-в’язня в українській та світовій літературі: до ювілеїв пастирських візит Патріярха Йосифа Сліпого до США у 1968 і 1973 роках“ Доповіді виголосили академік Наукової Академії Наук України Леонід Рудницький та голова Товариства „Свята Софія“ д-р Ірина Іванкович. 

Л. Рудницький окреслив поезію як своєрідну втечу у кращий світ. На його думку, існує тісний зв’язок між молитвою та поезією і Патріярх Йосиф Сліпий глибоко відчував його.

Наука

Вивчали історію собору св. Софії в Києві

|

МОНРЕАЛЬ. – Київський собор св. Софії став центром уваги на черговій конференції Монреальського Осередку Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ), яка відбулася 25 березня. Першою частиною була доповідь д-ра Радослава Жука, професора Університету Меꥳлл в Монреалі, архітектора дев’яти українських церков на північно-американському континенті та однієї церкви у Львові.

Наука

Настав час вшанувати Євгена Чикаленка

|

КИЇВ. – Вшановуючи пам’ять одного з найвидатніших українців початку ХХ ст. Євгена Чикаленка, Інститут української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського спільно з Музеєм української революції 1917-1921 років та Просвітницьким центром національного відродження ім. Є.

Наука

Видали мапу українського Криму

|

ЛЬВІВ. – 31 жовтня у Львівському історичному музеї відбулась презентація науково-популярної настінної мапи „Український Крим”, яку видав Благодійний фонд „Україна-Русь” у співпраці з виробничою фірмою „Карти і атласи”. Автори видання у доступній, конспективній та наочній формах доводять, що територія Кримського півострова завжди була заселена українцями та їхніми пращурами, належала Україні, нерозривно з нею пов’язана і справедливо повинна входити до складу Української держави. Мапа складається з сучасного, історичного та юридичного бльоків. Окремо подані діяграми з національним складом населення, портрети визначних осіб та зображення пам’яток.

Наука

Цінне джерело про життя українців у Канаді з’явилося в інтернеті

|

ЕДМОНТОН‚ Альберта. – Від 1973 року Осередок Наукового Товариства ім. Шевченка видає серію „Західньоканадський збірник“, який тематично охоплює всі грані українського життя на заході Канади, а також в інших частинах Канади й у зв’язках з Україною. Уже сім томів вийшли друком. Тепер усі томи існують у цифрових копіях і є у вільному доступі в інтернеті.

Наука

Провели вечір на честь видатного археолога

|

КИЇВ. – 150 років тому народився Микола Біляшівський (24 жовтня 1867, Умань-26 квітня 1926, Канів) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, громадський діяч‚ який присвятив своє життя дослідженню археологічних пам’яток на теренах України від кам’яної доби до раннього середньовіччя‚ зокрема неоліту, трипільської культури, латену, скітської та слов’янської доби. Знахідки з літописного міста Родні на Княжій горі неподалік Канева прикрашають колекції музеїв Києва, Чернігова, Москви, Парижу. М. Біляшівський був засновником і першим директором Київського художньо-промислового і наукового музею, дійсним членом Української Академії Наук (1919 рік).

Наука

Кредитівка „Самопоміч“ Ню-Йорк підтримує видання УВАН

|

НЮ-ЙОРК. – 16 листопада президент Української Вільної Академії Наук (УВАН) у США д-р Альберт Кіпа і автор видавничого проєкту „Леся Українка: доля, культура, епоха” Тамара Скрипка, зустрілися з президентом Федеральної Кредитової Кооперативи „Самопоміч” у Ню-Йорку Богданом Курчаком, щоб обговорити презентацію першого тому „Спогадів про Лесю Українку” та долю майбутніх видання, на які УВАН отримала свого часу фінансову підтримку кредитівки. У ході короткої розмови учасники зустрічі зійшлись на однаковому баченні ролі подібних видань та їх функції у духовному житті діяспори та материкової України. Взаємини Федеральної Кредитової Кооперативи „Самопоміч” з українською громадою зосереджуються на культурно-освітніх, наукових й літературно-мистецьких заходах і програмах. Оскільки УВАН ще від часу заснування у 1945 році головним пріоритетом визначила саме видавничу діяльність, то відповідно й звернення до кредитівки стосувались фінансової підтримки книжкових проєктів.

Наука

Вели мову про дорогоцінності Княжого Києва 

|

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ – 2 листопада на форумі Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка відбувся заключний виклад осіннього семестру. Доповідь „Дорогоцінності Княжого Києва в колекціях Заходу“ виголосила археолог, автор монографії „Скарби княжого Києва“‚ колишній редактор газети „Українська Думка“ у Лондоні д-р Людмила Пекарська. За її словами, Київська Русь була однією із наймогутніших держав в історії европейської цивілізації, а завдяки розлогим політичним, економічним та культурним контактам її столиця стала центром розвитку усіх ділянок життя. Княжий Київ міг пишатися численними пам’ятками архітектури: Десятинною та Андріївською церквами, Михайлівським та Софійським соборами, а також цінними артефактами та вишуканими золотими виробами.