НЮ-БРАНЗВІК‚ Ню-Джерзі. – У США триває серія концертів Національної заслуженої академічної симфонічної оркестри України. Дириґенти – Теодор Кухар і Володимир Сіренко.
Т. Кухар народився 31 травня 1963 року в Ню-Йорку, зростав у Клівленді, і є сином вчительки музики Ганни Придаткевич та онуком скрипаля і композитора Романа Придаткевича, організатора Української Консерваторії в Ню-Йорку, співорганізатора Товариства Прихильників Української Музики. Т. Кухар виступав як скрипаль у складі провідних оркестр Клівленду і Гельсінкі, був дириґентом оркестр в Південній Африці, Фінляндії, Австралії, Естонії, Чехословаччині.
В. Сіренко народився 1960 року на Полтавщині. Він – лавреат Національної премії ім. Тараса Шевченка, Народний артист України, професор Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського.
З оркестрою приїхав випускник Королівської академії музики у Лондоні, лавреат престижних фортепіянних конкурсів Олексій Гринюк, який нині проживає у Великобританії. Концерти О. Гринюка відбулися в країнах Европи, у США, Мехіко, Марокко, Японії. Саме він був солістом на концерті у Ню-Бранзвіку.
Ще один соліст – Діма (Дмитро) Ткаченко — сучасний український музикант-скрипаль, викладач, громадський діяч. Народився в Києві. Почав грати на скрипці й фортепіяні в шість років. Навчався в Києві та Лондоні. Д. Ткаченко — лавреат міжнародних конкурсів у Варшаві, Києві та в Оденсе (Данія).
Концерти почалися 18 січня на Фльориді і закінчаться 22 березня у Каліфорнії.
Концерт в Ню-Бранзвіку 19 лютого оркестра розпочала „Карнавальною увертюрою“ Антоніна Дворжака, однією з п’яти увертюр відомого чеського композитора, засновника чеської національної музичної школи.
Київська оркестра виконала „Концерт ч. 3 для форепіяна з оркестрою до мажор“ Сергія Прокоф’єва, який композитор написав 1921 року у Франції, хоча почав його готувати ще 1916 року. Вперше концерт виконали 16 грудня 1921 року в Чикаґо. Композитор народився в Україні, на Донеччині. У 1918 році він виїхав до США, але 1936 року повернувся в СРСР, де зазнав переслідувань, а його дружина була засуджена на 20 років позбавлення волі в таборах суворого режиму.
Особливо значимим було виконання „П’ятої симфонії“ Дмитра Шостаковича. Розпочався рік 80-річчя Великого терору в СРСР, коли у 1937 році особливо шаленіли сталінські репресії. І саме того року, від квітня до липня, композитор у надто драматичній ситуації писав свою симфонію. Сам він перебував у загрозливому становищі. У 1936 році влада розпочала переслідування Д. Шостаковича. Його твори, як вважали критики, не відповідали засадам соціялістичного реалізму, були надто складними для робітничо-селянської маси. При тому щойно був страчений покровитель композитора маршал Михайло Тухачевський. А за звичаєм того часу усе оточення „ворога народу“ мало бути репресоване.
30-річний композитор назвав нову симфонію „Відповіддю радянського композитора на справедливу критику партії“. Перше виконання відбулося 21 листопада 1937 року в Ленінґраді. Грала філярмонічна оркестра під управлінням Євгенія Мравинського. Заля зустріла твір захоплено і критики мусіли промовчати: талант виявися для них недосяжним. Відтоді ця симфонія стала одним з найпопулярніших творів Д. Шостаковича.
Але недруги зачаїлися. У 1946 році партія звинуватила композиторів Д. Шостаковича, С. Прокоф’єва і Арама Хачатуряна у „формалізмі“, „буржуазному декадентстві“ і „приниженні перед заходом“. Д. Шостаковича звільнили з роботи в Московській консерваторії. Його твори вилучили з репертуарів, від них відмовлялися театри. А він написав гостросатиричний твір „Антиформалістичний райок“, вперше виконаний лише через 50 років.
Програма виступів київської оркестри у США різноманітна. У Ню-Джерзі та інших штатах прозвучать твори Сергія Рахманінова, Джузепе Верді, Петра Чайковського, Ігоря Стравінського, сучасних українських композиторів Євгена Станковича, Роберта Шумана.
У Ню-Бранзвіку маестро Т. Кухар звернувся до публіки (заля була вщерть повна і тепло вітала гостей) з розповіддю про історію і традиції української клясичної музики. Оркестра виконала увертюру з опери „Тарас Бульба“ Миколи Лисенка. Додатково до програми О. Гринюк грав один з полонезів Фредерика Шопена, а оркестра – „Слов’янський танець“ А. Дворжака.
Численні українські гості театру висловили подяку виконавцям. З ними сфотографувалися дириґент Т. Кухар і Галина Горностай, яка очолює групу других скрипок.