У ніч з 3-4 вересня цього року минатиме 35 років від трагічної смерти особливої людини нашої новітньої історії. Його здоров’я було настільки підірване, що важко встановити остаточно причину смерти. Він у той час навіть голодував на знак протесту. Василь Стус у збірці своєї поезії „Зимові дерева” подав „Двоє слів читачеві”, де з’ясував зміст свого буття на землі: „...поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі”.
Previous ArticleХроніка білоруської революції
Next Article Подарунок до Дня Незалежности