Вибори президента Білорусі 9 серпня засвідчили світові, що в країні виросло молоде покоління, вільне від очманілого впливу пропаґанди диктатора Олександра Лукашенка, котрий прагне одностайного голосування виборців за призначеного їм кандидата під гру урядових сурм. Навіть голова виборчої комісії у Вітебську Сергій Питаленко визнав фальсифікацію виборів, у чому в цілому по країні переконані тисячі людей, які вийшли на вулиці з протестом. О. Лукашенко назвав їх безробітними наркоманами, чим засвідчив власну недолугість як президента країни, де ніби так поширені безробіття і наркоманія.
Про слабкість влади диктатора свідчать й застосовані ним репресії проти мирних демонстрантів. Варто йому врахувати досвід Віктора Януковича, котрий теж послав силовиків проти студентства, досвід правителів деяких інших колишніх республік СРСР, котрі пробували силою зберегти вчорашній день.