ЛУЦЬК. – Президент України Володимир Зеленський та Президент Польщі Анджей Дуда 9 липня зустрілися в Луцьку та відвідали Святу Літургію з нагоди 80-річчя Волинської трагедії у Катедральному костелі святих Петра й Павла. Були присутні предстоятель Православної церкви України Епіфаній, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, патріярх УГКЦ Святослав.
Візиту А. Дуди в Україну завчасно не анонсували. В. Зеленський прибув на Волинь зі Львова, куди він 8 липня приїхав після візити в Туреччину також неочікувано.
Щороку 11 липня на державному рівні у Польщі вшановують пам’ять жертв трагічних подій на Волині у 1942-1943 роках. За даними польських істориків, саме 11 липня 1943 року був апогей Волинської трагедії – майже одночасно було атаковано понад 100 польських сіл. В Україні цю цифру вважають перебільшеною, кажучи, що у липні 1943 року УПА не мала такого потужного ресурсу, щоб одномоментно напасти на сотню польських поселень по всій території Волині.
Цьогоріч Україна і Польща заплянували спільні заходи зі вшанування жертв Волинської трагедії. Вже сам факт спільного вшанування жертв Волинської трагедії свідчить про добрий ґрунт для діялогу та порозуміння, каже Радіо Свобода історик, речник польського Інституту національної пам’яті (ІНП) Рафал Лескевич.
„Війна, яка триває в Україні, показала солідарність поляків з українцями та природне бажання допомогти. В історичному контексті, важливими жестом, але у царині фактів, а не деклярацій, буде згода розпочати пошуково-ексгумаційні роботи жертв Волинського злочину“, – наголошує історик і додає, що для поляків це дуже важливо.
Президент України Володимир Зеленський і Президент Польщі Анджей Дуда вшановують в соборі Святих Петра і Павла у Луцьку пам’ять жертв Волинської трагедії 9 липня 2023 року. (Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України)
„Убиті були і з українського, і з польського боку, ми теж пам’ятаємо про жертви серед українців, котрі допомагали полякам, таких було приблизно 1,200 людей, ми теж вшановуємо їх, сусідів, які захищали поляків і гинули разом з ними від рук УПА. Це добрий момент, щоб спільно вшанувати і спільно співпрацювати далі“, – зауважує історик.
Аґресія Росії проти України вплинула на підвищення рівня обізнаности українців про Волинську різню, каже Р. Лескевич. Історик, зокрема, має на увазі тисячі українських дітей-біженців, які пішли до польських шкіл і змогли ознайомитися з польським поглядом на Волинську трагедію, побачити ширший контекст подій Другої світової війни. І це, на його думку, ще один крок до загоєння історичних ран.
Війна Росії проти України не змінила ставлення поляків до Волинської трагедії, лише змінила пріоритетність цього питання. Дедалі частіше історичне питання 1943 року знову стає центральною темою дискусій українсько-польських відносин та майбутнього обох країн. Після візити Президента Польщі А. Дуди до Києва наприкінці червня він заявив, що нині Польща може проводити пошуково-ексгумаційні роботи щодо жертв на Волині в Україні, що раніше було неможливо. Однак незадовго до цього візиту голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович заявив, що поки не буде відновлений зруйнований у Польщі пам’ятник членам УПА на горі Монастир, доти не буде дозволів на пошуково-ексгумаційні роботи. І ці протилежні заяви звучали впродовж одного місяця.
Водночас за спостереженнями Р. Лескевича, наразі Волинська трагедія політично не використовується. Історик не зауважив, щоб хтось з політичних сил грав на історичних емоціях. Якщо ж таке станеться і кандидати почнуть будувати політичний капітал на темі Волині, то це буде лише на руку Російській федерації.