Ми змогли! Ми здійснили це!

Шановна союзова громадо! Дорогі брати і сестри‚ українці і українки! Сьогоднішій день‚ 22 лютого‚ приніс нам великий привід для радости і для гордости за американське українство‚ котре від далекого 1894 року успішно провадить своє організоване життя. Відкладімо на хвилинку всі наші справи і вслухаймося в цю знамениту дату – понад голови декількох поколінь долинає до нас голос історії‚ голос наших незабутніх дідів і прадідів: „Ми змогли! Ми здійснили це!“. 

У нашому американському щоденому бутті це дуже звична фраза – татусі й матусі‚ дідусі й бабусі часто чують її від маленьких внуків: „We did it!“.

Такий ось „найновіший“

Отже‚ всіх зареєстрованих кандидатів на президентський пост – 44. Незалежні експерти – якщо в Україні такі взагалі такі є – кажуть‚ що у цій абсурдній кількості слід вбачати лукаву політтехнологію: мовляв‚ на такому широкому тлі ледве відомих публіці прізвищ люди зупинять пильнішу увагу на найбільш упізнаваних. Соціологічні висліди станом на 10 лютого: найбільшу підтримку від потенційних виборців має комічний артист Володимир Зеленський (21.9 відс.)‚ на другому місці – Юлія Тимошенко (19.2 відс.)‚ далі йдуть чинний Президент Петро Порошенко (14.8 відс.)‚ Юрій Бойко (10.4 відс.)‚ Анатолій Гриценко (8.4 відс.) і Олег Ляшко (6.5 відс.). Це‚ знову ж таки‚ – якщо повіримо‚ нібито в Україні можна покластися на політичну незаанґажованість соціологічних служб. 

А швидше за все – не варто цього робити. Інакше доведеться думати‚ що українське суспільство вже зовсім сказилося‚ у такі складні часи готове віддати кермо держави в руки нехай і популярного‚ але ж невігласа.

Владика Борис Ґудзяк призначений на Митрополита Філядельфійського

ВАТИКАН. – 18 лютого в Апостольській Столиці повідомили, що Святіший Отець Франциск благословив рекомендацію Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) та призначив Владику Бориса Ґудзяка, єпископа Паризької єпархії св. Володимира Великого митрополитом і архиєпископом Філядельфійської митрополії УГКЦ в США. 

Апостольським адміністратором Паризької єпархії призначено Владику Гліба Лончину з єпархії Пресвятої Родини в Великобританії та Ірляндії з осідком у Лондоні. 

Владика Борис очолює єпархію св. Володимира Великого, що служить вірним греко-католикам у Франції, Бельгії, Нідерляндах, Люксембурзі та Швайцарії, з 19 січня 2013 року. Саме тоді Папа Бенедикт XVI підніс Апостольський екзархат українців-католиків у Франції до статусу єпархії, і Владика Борис став її першим єпархом.

УКРАЇНА ЗА ТИЖДЕНЬ

США збільшують допомогу Україні 

ВАШІНҐТОН. – 16 лютого Президент США Дональд Трамп підписав схвалений Конґресом бюджетний пакет законодавчих актів, який суттєво збільшує допомогу Україні на 2019 рік – майже до 700 млн. дол. Пакет включає закон щодо асиґнувань Державного департаменту, закордонних операцій та суміжних програм на 2019 фінансовий рік. Переважну частину додаткових коштів, буде спрямовано на надання військово-технічної підтримки Україні.

Знищення України як російська національна ідея

Нижче вміщуємо найістотніші уривки з більшої праці опозиційного до путінського режиму російського письменника‚ есеїста‚ перекладача богословської літератури Андрія БЕЗСМЕРТНОГО-АНЗІМІРОВА – одного з тих небагатьох росіян‚ котрі власними очима бачили київський Майдан днів‚ тижнів і місяців Революції Гідности.

АМЕРИКА І СВІТ

Закони про виборців не мають впливу 

КЕМБРІДЖ, Масачусетс. — Національне бюро економічних досліджень (NBER) оприлюднило 15 лютого висліди восьмилітніх дослідів над тим, чи закони про ідентифікацію виборців впливають на людей. Науковці – проф. Вінсент Понс з Гарвардської Бізнесової Школи і проф. Енріко Кантоні з Економічного департаменту італійського університету Больоня – прийшли до висновки, що ці закони не мають жодного неґативного впливу на виборців, ні на їхню реєстрацію, ні на участь у виборах.

Наша велика історія

Сьогодні виповнюється 125 років від дня заснування Українського Народного Союзу на північно-американському континенті. Саме з того дня бере свій відлік історія української громади у США. Тобто з моменту – застановімося над цією думкою – свідомого об’єднання прибульців з різних українських країв у спільну громадсько-допомогову організацію задля подвійної мети – задля легшого й успішнішого входження в абсолютно нове для них‚ абсолютно інакше американське суспільство‚ і водночас – задля збереження своєї етнічної ідентичности. 

Відомо‚ що перші шукачі ліпшої долі з Галичини‚ Закарпаття‚ Буковини ступили на американську землю ще наприкінці 1870-их років. Окремі українці навіть раніше. Скажімо‚ киянин отець Андрій-Агапій Гончаренко опинився у Бостоні в січні 1865 року‚ згодом переїхав до Каліфорнії.

2019 рік — 125-ліття Українського Народного Союзу

ПАРСИПАНІ, Ню-Джерзі. — Впродовж 2019 року, Український Народний Союз, одна з найстарших братських забезпечневих установ в Америці, святкуватиме віховий ювілей — 125 років оберігання українських американців, українських канадців, та служіння українським громадам. Рік ювілейних імпрез розпочнеться в п’ятницю, 22 лютого, в Шамокіні, Пенсильванія – місті де Український Народний Союз (УНСоюз) був заснований точно того самого дня у 1894 році, 125 літ тому. Три члени Екзекутиви УНСоюзу, Президент/Головний Виконавчий Директор Стефан Качарай, Головний Операційний Директор/Головний Секретар Юрій Симчик, і Головний Фінансовий Директор/Скарбник Рома Лісович поїдуть до Шамокіну, щоб отримати від посадника Джана Бравна проклямацію, яка ґратулює УНСоюзові з його 125-річчям та відмічує Шамокін, як місце народження УНСоюзу. „Об’єднані зв’язком нашої спільної української спадщини, УНСоюз був заснований як братська забезпечнева установа, щоб захоронити наших людей від напруги фінансової непевности”, – зазначив С.

Наш досвід потрібний для кожного наступного покоління

З промови Президента Стефана Качарая на відкритті 39-ої Конвенції УНСоюзу в 2018 році. Обернімося назад – в минулі десятиріччя‚ обернімося у повне випробувань ХХ ст.‚ коли болючі виклики приходили один за другим: Велика депресія 30-их років‚ Друга світова війна‚ повоєнне зрушення народів. Все довкола вирувало‚ як океан в бурю. Витримували лише кораблі з міцними вітрилами і талановитими та відважними капітанами. 

Український Народний Союз був саме таким кораблем. Велика історія українців Америки ще не написана і‚ можливо‚ ніколи не буде написана – саме тому‚ що це справді велика‚ справді особлива історія‚ й охопити її зміг би хібащо цілий інститут‚ спеціяльно для цього створений.

УНСоюз став для української громади „батьком“

Уривок зі статті ,, УНСоюз вчора, сьогодні і завтра” з Альманаху Українського Народного Союзу за 1984 рік. В Україні не було організацій типу братських союзів в Америці. Тому ми знали про існування Українського Народного Союзу, але мали дуже слабке уявлення про нього. Пригадаймо, що коли нахлинула до Америки хвиля українських іміґрантів після Другої світової війни, то довгий час нові українські мешканці нюйоркського „давнтавну“ вважали, що таким самим є ціле місто Ню-Иорк. І скільки років треба було, щоб українські поселенці в Америці усвідомили, що Ню-Йорк не є цілою Америкою, та скільки років треба було, щоб взагалі пізнати Америку як країну не тільки різнорідну своєю географією і виглядом окремих стейтів, але і як країну контрастів, у яких трудно визнаватися. 

І тому нам, українським людям у „старому краю“, навіть трохи смішно було чути, що Український Народний Союз наші земляки в Америці називають „Батьком Союзом“.

1994: У 100-річчя УНСоюзу

Редакційна, 19 лютого 1994 року. 

Коли 100 років тому з ініціятиви ,.Свободи“ постав, як братська допомогова установа, Український Народний Союз, засяг його зацікавлення і праці охоплював буквально всі ділянки життя тодішньої української громади в Америці. Український Народний Союз перший почав видавати цілий ряд самоосвітніх книжечок бібліотеки „Просвіта“, як і серію англомовних творів з інформаціями про Україну, її народ, історію і культуру. Той же Союз організував хори й аматорські театральні вистави, як і став першою установою, що дбала про покращання економічного стану бідного суспільства, але в той чам час дбав теж. щоб на Версальську мирову конференцію, що закінчувала Першу світову війну, вислати відсіль українську делеґацію, щоб за кулісами діяти у користь України. 

Піонери УНСоюзу здавали собі справу з величезних вимог тодішнього часу, коли була ще незорена нива українського поселення на цьому континенті, і з величезних труднощів, які чекають на шляху організування тієї молодої громади. Тому з ініціятиви Українського Народного Союзу постав Злучений Український Американський Допомоговий Комітет (ЗУАДК), авторизована державою українська установа, яка відіграла історичну ролю в переселенні з Европи десяток тисяч українських втікачів, жертв Другої світової війни, які рятували життя від большевицької сарани, що наступала зі Сходу. 

І щойно з приїздом до Америки тієї нової хвилі українських іміґрантів пішла вже швидким ходом диференціяція життя і творчости українського суспільства в Америці.

2004: Ювілей, котрий викликає гордість

Редакційна, 20 лютого 2004 року. 22 лютого виповнюється 110 років від дня заснування Українського Народного Союзу. Неможливо не схвилюватися, подумавши, що ця подія сталася ще в XIX ст., бо ж тепер ми живемо вже в XXI! І не випадково вона припала саме на цей день, а не на інший: дата 22 лютого має подвійне ідейне звучання, адже це день народження першого Президента Америки Джорджа Вашінґтона, з іменем якого пов’язані засади людських прав і свобод, на котрих засноване американське суспільство. Водночас ці демократичні засади відкривали перед першими еміґрантами з України можливість об’єднати зусилля, розпочати організоване і надзвичайно важливе за змістом громадське життя, передусім в ділянці матеріяльної і духовної взаємодопомоги. 

„Як є потрібна для риби вода, для птаха – крила, як спраглому – криниця, як голодному – хліб, як, нарешті, кожному треба повітря, так само і для нас, розсіяних тут українців, треба народної організації, тобто такого братства, такого всенародного товариства, до котрого кожен українець, де б він не був, де б і далеко не жив, повинен до цього братства, до цієї великої української родини, фамілії, належати”, – писав наприкінці 1893 року перший головний редактор „Свободи” о.

2014: УНСоюз і громада – друзі на все життя

Редакційна, 21 лютого 2014 року. 22 лютого відзначатиме своє 120-річчя Український Народний Союз – найстарша і найбільша братська, забезпеченево-допомогова організація у Північній Америці. 

У 1894 році розрізнені острівці українства‚ зокрема найбільший з них – Братство свв. Кирила і Методія – злилися в Український (тоді він називався – Руський) Народний Союз. Тисячі іміґрантів з України‚ неймовірно тяжко працюючи у вугільних копальнях Пенсильванії, не мали грошей, щоб покрити видатки на похорони своїх товаришів, котрі‚ на жаль‚ нерідко гинули у шахтах. Отож початки УНСоюзу, можна сказати, лежать глибоко у вугільних шахтах Пенсильванії. 

Львівський Митрополит Сильвестер Сембратович вислав до Америки о.

Еміліян Ковч свідомо обрав мученицьку смерть 

75 років тому у шпиталі концтабору Майданек (Польща) помер греко-католицький священик, сповідник багатьох ув’язнених – Еміліян (Омелян) Ковч. У спогадах мовиться, що отець відійшов у вічний світ у лютому 1944 року, у німецьких документах чітко зазначено – 25 березня 1944 року. Священика УГКЦ Е. Ковча, який у свій час був в УГА і ОУН, шанують не лише в Україні, він врятував життя багатьох євреїв у час Голокосту і є праведником України. Розповідаємо про відомі і невідомі матеріяли про життя і діяльність отця, який був прикладом любові до ближнього.

Відбулася конференція „Члени НТШ в науці-2018“

ТОРОНТО. – 1 грудня 2018 року в Інституті св. Володимира відбулася традиційна, бо вже восьма, конференція „Члени НТШ в науці”. Вісім доповідей конференції були об’єднані в три сесії: перша та третя на довільні теми, а друга присвячена Голодоморoві. Головою першої сесії був д-р Віктор Остапчук, другої – д-р Ксеня Кебудзинська, третьої – д-р Тарас Кознарський.

Український Музей відзначив 100-ліття Акту Злуки 

НЮ-ЙОРК. – 26 січня в Українському Музеї відбулося особливе відзначення 100-ліття Акту Злуки українських земель 22 січня 1919 року у Києві. Програма відзначення включала привіти, доповіді і музичну частину. Відзначення можна вважати своєрідною прелюдією до виставки історичних предметів і документів того часу, відкриття якої заплянованo на квітень цього року. 

Відкриття започатковано співом „Ще не вмерла Україна“. Ведучим був довголітний член і заступник голови управи Адріян Геврик, який привітав численну авдиторію, висловив кілька думок про події того часу і відкрив програму вечора українською й англійською мовами.