КИЇВ. – 2 вересня в Музеї української діяспори громадська діячка Анжела Савченко та харківський видавець Олександр Савчук презентували перевидання леґендарного твору „Розмови про сільське хазяйство“ Євгена Чикаленка – успішного аґрарія, великого землевласника, видатного українського громадського діяча, благодійника та видавця першої в тодішній Російській імперії україномовної щоденної газети „Рада“.
Цьогорічне видання є найповнішим – до нього входять усі п’ять брошур видатного аґронома і публіциста: „Чорний пар та плодозміни“, „Худоба“, „Сіяні трави, кукурудза і буряки“, „Сад“, „Виноград“.
Свого часу „Розмови про сільське хазяйство“ була другою за популярністю українською книгою після „Кобзаря“ в тодішньому українському селі. На сьогодні вона є важливою історико-культурною пам’яткою аґрарної сфери, з ориґінальною подачею та непростою історією, про яку детально розповіли під час презентації – директорка туристичного сайту „Київські фрески“, з ініціятиви якої й була видана ця книга – Анжела Савченко, видавець з прифронтового Харкова Олександр Савчук, директорка Музею української діяспори Оксана Підсуха.
Євген Чикаленко народився 21 грудня 1861 року в селі Перешори (Одеська область) в родині з козацько-шляхетським корінням. Освіту здобув у Харківському університеті. Проявив себе як надзвичайно здібний агроном, нагороджений двома срібними медалями на Всеросійських аґрарних виставках, одна з яких була імператорською. Свій власний успішний досвід у сільському господарстві виклав у надзвичайно популярній серед українського селянства брошурі 1897 року. Свою брошуру написав українською мовою і потім п’ять років добивався її видання, причому дозвіл підписував сам міністер внутрішніх справ царської Росії, оскільки українська мова на той час була забороненою.
У 1917 році Є. Чикаленко став одним із ініціяторів проголошення Української Центральної Ради – керівного органу майбутньої УНР. Все своє свідоме життя і всі свої великі кошти український благодійник віддавав на Українське національне відродження, видаючи протягом багатьох років єдину україномовну щоденну газету „Рада“, яка стала „кузнею” майбутніх видатних державних діячів часів УНР Симона Петлюри, Володимира Винниченка, Сергія Єфремова та інших. І саме з ініціятиви Є. Чикаленка і була створена Центральна Рада УНР, яку він очолював до повернення майбутнього президента УНР Михайла Грушев-ського з еміґрації.
„Існування газет вважається одним із інструментів творення сучасних націй, бо таке щоденне нагадування, хто ми і які наші спільні завдання, об’єднувало окремих людей у національно свідому спільноту! Все життя Чикаленка — це постійне тримання перед собою високої планки: щоб не було соромно перед нащадками, власне нас із вами. Про це та про багато іншого можна прочитати в його щоденниках та листуванні (видав-ництво „Темпора“). Ці записи – сліди епохи, коли Україна трималася ентузіастами, які вирішили, що зроблять усе від них можливе, аби вона за їхнього життя протрималася!”, – говорить Наталія Старченко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу теорії і методики археографії та джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського.
Декілька років тому пропозиція перейменувати вулицю та площу Льва Толстого на честь Євгена Чикаленка була одностайно підтримана столичною комісією з найменувань, очолюваною тоді нинішнім міністром оборони Олексієм Рєзні-ковим. Але це рішення комісії було двічі забльоковане на етапі його електронного обговорення відвертими ворогами всього українського Вадимом Рабиновичем і колишнім прем’єр-міністром часів В. Януковича – М. Аза-ровим.
Нині столична громадськість та експертна комісія істориків та краєзнавців рекомендують Київській раді сусідню Пушкінську вулицю перейменувати на честь Є. Чикаленка.
„Євген Чикаленко був щирим борцем за Українське національне пробудження і єднання української еліти, щедрим меценатом, якому належить відомий крилатий нині вислів „Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини кишені“. На скількох пальцях руки можна нині перерахувати українських товстосумів, які люб-лять Україну до глибини своєї кишені, так як любив її великий український благодійник? Актуальнішу як для нинішнього часу постать з українського минулого для мапи у центрі Української столиці, де Чикаленко проживав і творив свої великі українські справи, знайти просто неможливо!”, – підкреслює Юрій Гнаткевич, голова Просвітницького центру ім. Є. Чикаленка.