КИЇВ. – У місцях позбавлення волі на тимчасово окупованій території Донбасу досі залишається близько 10 тис. українських громадян, які на момент початку бойових дій відбували там покарання за вироком українських суддів. Ані реєстру цих осіб, ані механізму їх повернення та правової леґалізації на території України немає. Якщо з колоній на окупованій Донеччині деяких в’язнів все ж перевели на вільні території, поверненням людей з непідконтрольної території Луганської области де-факто не займаються взагалі.
„Це підриває довіру до держави з боку цих людей, з боку їх родичів, провокує певні невдоволення саме на тих територіях та дає підстави говорити, що Україна невідповідально ставиться до своїх зобов’язань”, – заявив Сергій Старенький, адвокат, голова Державної пенітенціярної служби України у 2014 році, під час прес-брифінґу в Українському кризовому медія-центрі 19 вересня.
Умови перебування у місцях позбавлення волі по той бік лінії розмежування набагато гірші, ніж на контрольованій урядом території, наголосив правозахисник Павло Лисянський. Крім того, що це зона бойових дій і відповідні ризики, ув’язнені не отримують заробітну плату за свою роботу, результати якої використовують так звані „ЛНР” і „ДНР” для власних потреб. „Їх там змушують до праці. На наших людях там заробляють, їх там експлуатують”, – підкреслив він.
С. Старенький додав, часто засуджених проти їх волі змушують приймати громадянство так званих „республік” та перекваліфіковують їхні вироки за статтями російського законодавства.
Тим, хто відбув свій термін, повернутися на контрольовану урядом територію непросто – через відсутність адекватного механізму леґалізації виходу з місць позбавлення волі. „Вони мають документи про звільнення, видані іменем так званих „ДНР” та „ЛНР”, які не визнаються юридичними органами України. Коли така людина повертається назад в Україну, її знову заарештовують, поміщають в слідчий ізолятор або в колонію, і вона очікує нового рішення виданого іменем України. Половина навіть не робить спроби повернутись назад в Україну, тому що вони знають, що будуть знову арештовані”, – розповів С. Старенький.
Щоб вирішити проблему, необхідно створити реєстр осіб, які відбувають покарання на непідконтрольній Україні території. „Реєстр – це інструмент, який допоможе вирішити проблему законодавчого і правового вреґулювання повернення цих осіб на територію України, зокрема їх повернення у масовому порядку у місця позбавлення волі на Україні, а в подальшому приведення правової складової у відповідність з українським законодавством”, – зазначив С. Старенький.
Також потрібно активізувати процес повернення в’язнів, які висловили бажання відбувати покарання на контрольованій Україною території. „На базі нашої громадянської плятформи, ми сьогодні направляємо запрошення всім зацікавленим органам, які за своїм функціоналом зобов’язані опікуватись долями цих людей – це Міністерство Юстиції, Генеральна прокуратура, Міністерство з питань окупованих територій, Національна поліція, Служба безпеки України. Ми просимо їх делеґувати представників своїх відомств для того, щоб разом визначити проблему і запропонувати шлях її вирішення”, – зазначив С. Старенький.
П. Лисянський додав, що до вирішення проблеми також важливо залучити міжнародні організації, які мають доступ до непідконтрольних Україні територій.