КИЇВ. – 26 жовтня у бізнес-центрі України „Парус” відбулася дискусія з участю журналістів різних українських видань, громадських активістів і заступників міністрів тих міністерств, які першими розпочали реформи. Її організував Центр економічної стратегії з партнерами – незалежний центр досліджень державної політики, завданням якого є підтримка реформ в Україні задля досягнення стійкого економічного зростання.
Засновниками його є Томаш Фіала – генеральний директор найбільшої в Україні інвестиційної компанії „Dragon Capital“, а також Іван Міклош – колишній віце-прем’єр-міністер та міністер фінансів Словацької Республіки і виконавець української рок-музики Святослав Вакарчук.
Тема дискусії була: „Чого нам чекати від осені реформ”. У проведенні дискусії важливою була роля Посла Чеської Республіки в Україні Радека Матули. Адже саме очолювана ним амбасада допомогла профінансувати зустріч.
На початку Гліб Вишлінський‚ співголова Ради Реанімаційного пакету реформ – коаліції провідних громадських організацій та експертів України – сказав: „Потрібно зламати суспільний стереотип, що все у нас погано, все треба міняти одночасно, а через це нічого не впроваджується. Цього літа багато чого таки змінилося, і було досягнуто згоди, що першочерговими є пенсійна, медична, освітня, земельна реформи та приватизація”.
Але, як наголосив Г. Вишлінський, реформи мають різний рівень підтримки українських громадян. Політики-популісти прагнуть дискредитувати реформи загалом. Тому реформаторам конче необхідно знати рівень підтримки народом кожного напрямку реформ. Дискусія, за задумом її організаторів, мала допомогти їм донести до суспільства власну позицію.
Заступник Міністра соціяльної політики Микола Шамбір заявив, що пенсійна реформа – це не підвищення пенсій, а побудова справедливої системи. Для знедолених, старих людей, котрі не мають грошей і на ліки, справедливість полягає саме в підвищенні їхніх мізерних пенсій.
Заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк виклав суть медичної реформи, наголосивши, що, нарешті, в українському законодавстві з’являється поняття медичної послуги і економічно обґрунтованого тарифу на медичну послугу, за яку платитиме держава. Найбільші ризики він бачив у неформальних платежах. Тобто люди за інерцією і далі платитимуть лікареві, а він отримуватиме гроші за медичну послугу й від держави.
Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов повідомив‚ що в Україні діють 3‚444 державних підприємств, що більше, ніж в будь-якій іншій країні світу. Цього року чистий прибуток державних підприємств склав понад 26 млрд. грн. Але успіх цей забезпечили лише чотири компанії. Загалом віддача на капітал державних підприємств складає 1.9 відс. Тобто, якби просто покласти ці кошти в банк, держава б заробила більше. Отже, державний сектор економіки вкрай неефективний. Виходячи з цього, міністерство бачить успіх реформи у спрощенні подальшої приватизації державних підприємств.
Державний секретар Міністерства освіти і науки Павло Полянський пояснив, чому і як школа має змінюватися, стійко витримав усі запитання журналістів і на всі дав відповідь. Він дуже сподівається на підтримку реформи в освіті громадянським суспільством. Біда лише в тому, що такого ще немає. Реформи підуть в життя лише тоді, коли їх вимагатимуть знизу, коли влада навчиться не лише гарно виступати, а й розмовляти з людьми, чути їх. Тоді і неґативні стереотипи, про які говорили на зустрічі в Києві, буде легше зламати.