ГАҐА, Нідерлянди. – У січні Україна подала позов до Міжнародного суду проти Росії щодо порушення нею Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації. У головному судовому органі ООН, який працює в Гаазі, розпочалися слухання цієї справи. 9 березня тривав четвертий день слухань в Міжнародному суді. Два дні (перший і третій) були надані українській стороні для арґументації своєї позиції, а інші два дні – другий і четвертий – російській.
6 березня представник України, заступник Міністра закордонних справ України Олена Зеркаль на слуханнях заявила, що сподівається на рішення суддів щодо тимчасових заходів проти Росії до кінця квітня. Вона також заявила, що неправдива, за її словами, арґументація російської сторони показує світові „справжнє обличчя Російської Федерації“.
9 березня в Газі слухались арґументи російської сторони, яка заперечила будь-які утиски в Криму після анексії півострова Кремлем 2014 року і закликала Київ виконувати Мінські угоди щодо мирного вреґулювання на Донбасі. Україна переконує, що виконує їх.
Представник України, заступник Міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.
На думку О. Зеркаль, російська сторона під час слухань продемонструвала, що „логіка Росії полягає в тому, що вони можуть робити все і не нести ніякої відповідальности за свої дії“. Україна також просить суд застосувати тимчасові заходи щодо Росії на час розгляду справи. Серед них – домогтися від Росії негайно припинити матеріяльну й іншу підтримку „груп, що вдавалися до актів тероризму проти цивільних в Україні“, і вчинити тиск на такі групи, щоб вони надалі не здійснювали таких актів, а також утриматися від дискримінації у Криму, зокрема, зупинити чинність заборони Росією Меджлісу кримськотатарського народу і його діяльности й розслідувати зникнення кримських татар.
Україна наполягала на тимчасових заходах через те, що допоки всі чекатимуть на остаточне рішення суду в справі позову України проти Росії, життя багатьох людей як на охопленому війною Донбасі, так і в анексованому Криму може буде поставлене під загрозу.
Представник Росії Роман Колодкін.
Російська сторона відкидає звинувачення у порушенні прав кримчан. Представник Росії Роман Колодкін виступив проти запровадження тимчасових заходів і попросив суд відхилити клопотання України. Він заявив, що Україна каже, що метою її позoву є захист вразливого населення – зокрема на її сході, для яких тимчасові заходи, яких домагається Україна, „є питанням життя і смерти“. Але водночас Р. Колодкін звинуватив українські сили, зокрема добровольчі батальйони, в неодноразових обстрілах житлових кварталів міст Донбасу, а також звинуватив українські силові структури в тортурах і зникненні людей на сході.
Р. Колодкін закликав Україну до повного виконання Мінських мирних угод. „Ситуація на сході України є трагічною, але для захисту населення Україна має щиро почати реалізовувати Мінські угоди, які широко визнанні як єдине беззаперечне вирішення конфлікту“, – сказав він. Р. Колодкiн заявив, що в арґументах України, які вона виклала на понад 800 сторінках, „немає доказів фінансування тероризму“ з боку Росії.
Інший представник Росії, адвокат Матіяс Форто, який виступав перед Р. Колодкінoм, говорив про Меджліс кримськотатарського народу, який був заборонений Росією на анексованому півострові в травні минулого року. М. Форто сказав, що Москва не отримувала інформації щодо протесту офіційного Києва проти заборони Меджлісу. М. Форто також заперечував факти порушень прав кримських татар та етнічних українців в окупованому Криму. Так, за його словами, на півострові є 80 засобів масової інформації українською та кримськотатарською мовами, а кримськотатарський телеканал АТR та газета „Авдет“ є впливовими навіть за умов, що телеканал мовить з материкової України після відмови перереєструватися у 2015 році.
За словами М. Форто, діти можуть навчатися кримськотатарською мовою і в останні роки було відкрито одну нову кримськотатарську школу, а українську мову, за його словами, впродовж останніх років вживають нібито менше через „брак зацікавлености батьків“ у тому, щоб їхні діти навчались в Криму українською мовою в школах.
О. Зеркаль щодо арґументів Росії наголосила, що вони не витримують критики: „Чим більше буде брехні, чим більше ми зможемо показати світові справжнє обличчя Російської Федерації“. Позиція України полягає у тому, що Росія різними способами підтримує формування, які вчиняють терористичні акти на території України.
Під час слухань 9 березня згадували справу „Грузія проти Російської Федерації“, коли Тбілісі після конфлікту з Росією в серпні 2008 року подав кілька позовів до міжнародних інстанцій, включно з Міжнародним судом, проти Росії, звинувачуючи її, зокрема, в порушенні прав етнічного грузинського населення в Абхазії та Південній Осетії з 1990-их років.
Голова суду, закриваючи засідання, попросив представників України та Росії бути в постійному контакті з Гаґою.
Німецький політолог Андреяс Умланд заявив про можливий стримувальний ефект для Росії в її поведінці щодо найближчих сусідів, якщо Україна виграє позов. „Рішення суду, навіть якщо воно буде на користь України, миттєво небагато що змінить на місцях. Це була б радше символічна перемога для України, якщо вона отримає прихильне рішення суду. Але в довшій перспективі це рішення суду матиме важливе значення, бо накладе обмеження на дії Росії у майбутньому“, – сказав А. Умланд.
10 березня у Міжнародному суді ООН завершився перший етап слухань у справі за позовом України проти Росії. Ці слухання були присвячені не розгляду справи по суті, а тимчасовим запобіжним заходам, які просить негайно запровадити Україна. Мета цих заходів – не допустити погіршення ситуації та продовження порушень міжнародного законодавства з боку Росії на сході України та в Криму. Тепер суд переходить до вироблення рішення. За різними оцінками, розгляд питання може потребувати від кількох тижнів до кількох місяців.