20 жовтня, 2022

Традиція тривалістю на пів століття

Збірка поезій „Музи над Брдою і Дніп­ром”.

Володимир Поліщук

ЧЕРКАСИ. – Місто сколихнула цікава подія: в Музеї „Кобзаря“ 30 вересня презентовано двомовну, польсько-українську, колективну збірку поезій „Музи над Брдою і Дніпром“. Цю книжку видрукували в польському місті-побратимі Черкас – Бидгощі за кошти місцевої воєводської влади, привезли до міста над Дніпром відомий польський поет, публіцист, філософ і громадський діяч Стефан Пастушевський та перекладачка Лілія Загнітко.

Збірка поезій „Музи над Брдою і Дніп­ром”.

Ця неординарна творча подія має давню, 45-річну історію. У 1977 і 1978 роках С. Пастушевський, молодий, енерґійний поет-дисидент у тоді ще „комуністичній“ Польщі (невдовзі – активний учасник руху „Солідарність“, за що два роки був ув’язнений) запропонував таким же молодим тоді літераторам Черкащи-ни укласти спільну двомовну збірку антологійного типу та надрукувати в Польщі. Ініціятиву діяльно підтримав відомий черкаський журналіст Лев Хмельковський (нині він редактор газети „Свобода“ в США). 

Збірка „Wyszywanka“ („Вишиванка“) вийшла 1977 року. В ній були вміщені польською мовою поезії Григорія Білоуса, Наталі Віргуш, Петра Линовицького, Миколи Озірського, Лялі Рубан, Тетяна Литвин, Наталії Панченко, Віктора Пономаренка, Валерія Шпака,  перекладені С. Пастушевським, М. Войтасіком, Б. Банахом, З. Шукаєм, А. Левандов-ським, К. Солінським. 

Своєю чергою Л. Хмельковський, П.  Линовицький, Н. Віргуш переклали твори згаданих польських поетів українською мовою.

Наступного 1978 року ця ж ідея мала своє плідне продовження: в тому ж польському місті-побратимі вийшла друком збірка „Zbliżenia“ („Зближення“), з перекладеними польською віршами тих ж черкаських поетів. Тут була і своя родзинка: збірку проілюстровано творчими роботами тодішніх молодих черкаських художників – Миколи Саєнка, Івана Лавріненка, Світлани і Валентина Почепцових, Миколи Саєнка. 

Передмову до збірки написав С. Пастушевський, редаґував М. Войтасік. 

У Черкасах виступає Стефан Пасту­шевський.

Згадую той час: у Польщі от-от мала вийти на арену політичної боротьби за демократію „Солідарність“, а в Україні (УРСР!) „квітла“ пора „розвинутого соціялізму“ з її жорсткою цензурою в письменстві й не тільки. Тоді ж дві згадані збірки стали таким собі повівом свіжого вітерця, який виніс „за кордон“ поезію талановитої черкаської молоді, окрилив її.

І ось через майже півстоліття С. Пастушевський ініціював схожий творчий проєкт, але в зовсім нових суспільно-політичних умовах як у Польщі, так і в Україні. На тлі розв’язаної хижою московією війни, в умовах героїчної боротьби українців за свою свободу, активно підтриманої сусідньою і братньою Польщею, польський поет і громадський діяч таким чином теж вирішив підтримати нашу боротьбу та виявити повну солідарність із нами. Протягом усього минулого літа тривав постійний діяльний діялог між С. Пастушевським і автором цих рядків із підготовки нової збірки поезій українських і польських авторів у взаємоперекладах.

У Бидгощі читає вірші Марія Кочур. (Фото: Ґражина Остропольська)

До збірки „Музи над Брдою і Дніпром“ увійшли поезії Наталії Горішної, Юлії Гончар, Ганни Клименко-Синьоок, Катерини Вербівської, Василя Пахаренка (всі вони виступили й перекладачами творів польських поетів), Анатолія Горбівненка, Наталії Віргуш, Лялі Рубан, Людмили Тараненко, Олексія Озірного, Валерія Кикотя. 

Польську „гілку“ поезій у збірці презентовано творами Войцеха Банаха, Іоланти Бадзяк, Іоанни Ґладжовської-Росінської, Гжегожа Ґржмот-Білського, Ярослава Якубовського, Мартіна Карновського, Кристини Мазур, Роберта Мєлхорського, Стефана Пастушевського, Марека Подборського, Здіслава Прусса, Ядвіґи Пструсінської, Юліуша Рафелда, Люцини Семінської, Бартоломея Сівеця, Марека Сівеця. Про кожного з авторів у збірці вміщено короткі біографічні довідки. Вступні статті до книжки написали С. Пастушевський і В. Поліщук.

Співає Заслужена артистка України Наталія Мамалига.

Зокрема в статті останнього – „Духовне єднання міцніє“ – відзначено доволі багаті й різногранні українсько-польські міжлітературні зв’язки, зокрема і з проєкцією на Черкащину. Адже тут у різні роки побували геніяльні польські мистці Адам Міцкевич і Юліуш Словацький, з Уманню тісно пов’язана доля представників „української школи“ в польській літературі Богдана Залеського, Северина Гощинського, Міхала Грабовського, в тому ж місті бували Томаш Падура, Болеслав Прус, у нашій Смілі скінчив свій земний шлях Зенон Фіш (Тадеуш Падалиця), на Кам’янщині бував Ярослав Івашкевич…

Черкащина стала тим місце, звідки пішли у світ знані згодом польські письменники Ельжбета Босняцька, Марія Залеська, Станіслав Грудзінський, Тадеуш Зелінський, композитор і письменник-публіцист Кароль Шимановсь-кий… 

У цьому ж контексті можна і варто казати про численні переклади творів польських авторів українським перекладачами з Черкащини – Михайлом Старицьким, Миколою Терещенком, Михайлом Драй-Хмарою, Світланою Жолоб та іншими.

На хвилі духовного єднання тривало в Черкасах і саме презентаційне дійство, модероване С. Пастушевським і В. Поліщуком, а відповідний тон задала заслужена артистка України, бандуристка Наталія Мама-лига, виконавши гимн Польщі, нашу популярну „Ой, у лузі червона калина“ та „спільну“ – „Гей, соколи“… С. Пастушевський передав вітальний лист і символічні подарунки від мера Бидгоща Рафала Бруського присутньому на дійстві міському голові Черкас Анатолієві Бондаренку. Звісно, черкаський мер „адекватно відповів“, зауваживши на розгортання побратимських стосунків наших міст.

Під час велелюдної презентації, природно, найбільше звучала поезія, українська і польська. Усі „присутні у збірці“ й на самій презентації черкаські поети читали один свій вірш українською, а С. Пастушевський або Л. Загнітко читали цей же твір польською. Польських же авторів представив сам шанований гість. Звісно, кожен із авторів отримав примірник антології, як і присутні на презентації працівники бібліотек міста. Були дружні бесіди, обміни подарунками (книгами, журналами), фотосесія, інтерв’ю.

Черкаські письменники, представники обласної бібліотеки для юнацтва ім. Василя Симоненка передали через С. Пастушевського до Польщі книжки українською мовою для дітей-переселенців. 

Природно, що під час зустрічі були означені пляни на майбутню співпрацю, зокрема заступниця директора Кам’янського історико-культурного заповідника, письменниця Таміла Чупак запросила польських друзів до Кам’янки, де створюється музейна експозиція про польських діячів на Кам’янщині. Генеральна директорка Шевченківського національного заповідника в Каневі, письменниця Валентина Коваленко вела мову про польські сторінки історії нашої Святині.

На презентації так чи інакше звучала слово „війна“, яку веде Україна з одвічним ворогом – ординською московією, як і слово „перемога“, що її ми в тій війні обов’язково здобудемо.

Стефан Пастушевський ставить автограф на збірці для Людмили Тара­ненко. Праворуч Володимир Поліщук. (Фото: Олександр Вівчарик)


Олександр Вівчарик

ЧЕРКАСИ. – Збірку віршів сучасних поетів із Бидгоща та Черкас „Музи над Брдою і Дніпром” у співавторстві уклали Стефан Пастушевський та д-р Воло-димир Поліщук і видали в Бидгощі за сприяння міської ради (Видавничий інститут „Swiadectwo). Книга має формат 144 сторінки, у ній сторінках вміщено статтю проф. В. Поліщука „Духовне єднання міцніє“ та літературне дослідження письменника, громадського діяча С. Пастушевсь-кого „Літературне життя Черкащи-ни“. Усі поезії в збірці розміщені двома мовами,  тож поетичні рядки будуть зрозумілі польським і українським читачам. 

Поет та депутат Бидгощської міської ради Стефан Пастушевський завітав з Польщі до України для представлення нової третьої збірки бидгощсько-черкаських віршів, яка має наклад у дві тисячі примірників. Ще у 1977 і 1978 роках з ініціятиви Стефана Пастушевського та його друзів були організовані та видрукувані збірки „Вишиванка” і „Зближен-ня” молодих тоді поетів у взаємоперекладах польською та українською мовами. Через майже півстоліття С. Пастушевський ініціював схожий проєкт, але в нових суспільних умовах у Польщі та Україні і з багатьма новими іменами авторів.

Співавтор-укладач збірки та літературознавець, член національних спілок письменників, журналістів, краєзнавців України, доктор філологічних наук, професор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького В. Поліщук розповів, що робота над книгою тривала протягом літа 2022 року.

„У травні Стефан Пастушевський  запропонував ще раз відтворити збірку з творами теперішніх черкаських та бидгощських авторів. Бидгощ і Черкаси здавна міста-побратими. Ми перекладали вірші польських поетів, а вони твори наших авторів. Мерія Бидгоща фінансувала цей проєкт і сьогодні вже маємо готову збірку. У контексті польської допомоги Україні у війні проти Московії – це своєрідний крок підтримки українських поетів“, – наголосив В. Поліщук.

С. Пастушевський окреслив, чому такі події є важливими для польсько-українських відносин: „Ми хочемо підтримати Україну у цей важкий час. Багато років Бидгощ і Черкаси є містами-партнерами. Ми віримо в те, що незабаром воєнні дії будуть завершені, а добро переможе. Радий, що незважаючи на тяжке воєнне лихоліття, нам вдалося видрукувати гарне літературне видання. Такі заходи особливо цінні в час нищення загарбниками багатого творчого здобутку, накопичуваного протягом попередніх століть. Ми об’єднуємося у місті Черкаси в повній емпатії та співчутті, нехай віра та сила національного духу веде вас до перемоги над ворогом“.

Захід відвідав міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, який розповів про те, що місто Бидгощ відправило в Україну десятки тонн гуманітарної допомоги для вимушено переміщених осіб: „Упевнений, що з такими партнерами, як Польща, ми вистоїмо у визвольній війні проти російського окупанта і перемога буде за нами.  Наше місто є частиною европейської спільноти, ми маємо европейські демократичні цінності та спільний світогляд. Це українсько-польське видання є унікальним, воно одне з найперших, що вийшло у світ під час активної фази війни, коли наш народ б’ється не лише за себе, але й за всю Европу“.

Також А. Бондаренко проінформував присутніх, що на сьогодні в місті Черкаси зареєстровано близько 27 тисяч внутрішньо-переміщених осіб, а реально проживає приблизно 55 тисяч.

Наталія Віргуш, Людмила Тараненко, Василь Пахаренко, Валерій Кикоть, Катерина Вербівська та інші деклямували свої вірші, а С. Пасту-шевський зачитав їхній переклад польською мовою.

Збірка „Вишиванка“ вийшла у Бидгощі в листопаді 1977 року. До збірки „Зближення“, крім поезій, увійшли графічні твори молодих черкаських мистців Івана Лавріненка, Володимира Пономаренка,  Вален-тина і Світлани Почепцових, Миколи Саєнка.  Обидві збірки черкаська влада сприйняла неприхильно, але не могла нічого вдіяти, бо йшлося про польське місто-побратим. 

У 1993 році черкаське видавництво „Сіяч“ випустило збірку поезій і прози С. Пастушевського „Простори часу“ (редактор Сергій Левченко). У передмові перекладач книжки Л. Хмельковський писав: „Стефан Пастушевський – педагог, філолог, інженер, поет, прозаїк, посол Сейму, має дипломи трьох вузів і численні літературні нагороди. Тричі ув’яз-нений,  у тривозі про дітей і дружину Дороту, працював в ім’я сьогодення і писав заради майбутнього“.


Ґражина Остропольська

БИДГОЩ, Польща. – 10 жовтня в клюбі „Арка“ відбулась презентація книжки „Музи над Брдою та Дніп-ром“. Вірші читали бидгощські та українські поети і перекладачі творів. Найкраще деклямувала українською мовою вірші зі збірки біженка з Ірпіня Заслужена працівник культури України Марія Кочур, шанована в Україні акторка театру та кінематографії (її тесть Григорій Кочур був відомим українським поетом і перекладачем поезії Вєслави Шимбор-ської). 

Був виступ посадника Бидгоща Рафала Бруського, який побажав українцям стійкості у важкі часи війни. Як книжка, так і обидві презентації мали характер духовної підтримки українців та активних поляків під час протистояння російському вторгненню. 

Коментарі закриті.