Старий контрактовий дім, що на Подолі – нижньому Києві, відігравав колись значну ролю в громадському житті міста.
Як повідомляється у виданні „Пам’ятки містобудівництва і архітектури Української РСР“, Старий контрактовий дім (вул. Покровська, 4) побудований за проєктом архітектора Ельдезіна для проведення щорічних зимових ярмарків (так званих „контрактів“), переведенних у 1797 році з міста Дубно на Волині до Києва.
Контрактові збори проводили тут з 1801 по 1811 роки. Будинок, споруджений у 1799-1801 роках, цегляний триповерховий з глибоким підвалом. Первинно будівля була двоповерховою з дерев’яним верхнім поверхом. Після пожежі 1811 року від споруди залишились тільки кам’яні склепінчасті підвали і нижній цегляний поверх.
В 1819 році будівля була відновлена по проєкту архітектора А. Мелен-ського і в ній до 1835 року розміщувалась Управа ремісничих цехів. З 1871 року будинок займала Поділь-ська жіноча гімназія.
У 1878 році був надбудований другий поверх споруди, а в 1900-1901 роках надбудований третій поверх і зроблені різночасові прибудови до торців крил дворового фасаду.
Не дивлячись на надбудови, архітектура будинку гармонічна і витримана в формах пізнього клясицизму. Пам’ятка представляє стиль забудови кінця ХVІІІ ст.
При уважному дослідженні пляну першого поверху Старого контрактового дому в мене виникло питання: для чого в будинку влаштовано чотири сходові клітки? Відповіддю може бути лише те, що ці сходи були споруджені для різних будинків, які зникли внаслідок пожеж і перебудов. Ці будинки стояли щільно впритул.
На версію, що Старий контрактовий дім складається з кількох будинків наштовхнув приклад будинку Стрельбицького, що стоїть навпроти через дорогу.
Мені довелось побувати в ньому, коли після реставрації в будинку Стрельбицького відкрився Музей історії Подолу. Після дослідження архітекторів-реставраторів було встановлено, що будинок Стрель-бицького складається з двох кам’яниць, що стоять впритул одна до другої.
Вочевидь в основі Старого контрактового дому теж лежать чотири кам’яниці, які складали цікавий архітектурний ансамбль, більшість споруд якого були в стилі українського бароко. Вони були зруйновані після пожежі і відновлені в 1799-1801 роках для Старого контрактового дому.
5 жовтня 1941 року в будинку з ініціятиви ОУН(м), зокрема О. Оль-жича, відбулися установчі збори Україн-ської Національної Ради, яка об’єд-нала представників різних верств населення і суспільних рухів України. В ухваленій на зборах Деклярації проголошувалась основна мета цієї політично-громадської організації – відновлення української державности, налагодження економічного, культурного, громадського та церковно-релігійного життя. Головою було обрано Миколу Величківського (1882-1976), першим секретарем був А. Баранов-ський, другим І. Дубина (згодом – О. Бойдуник). До складу УНРади входили відомі громадсько-політичні діячі, представники науки, культури: проф. В. Багазій, актор Й. Гірняк, архиєпископ Ігор (Губа), генерал М. Капустянський, І. Косач-Борисова (сестра Лесі Українки), діяч ОУН О. Лащенко, письменник А. Любченко, проф. К. Мацієвич, проф. О. Оглоб-лин, генерал М. Омелянович-Павленко – загалом 130 членів.