Що відомо про ракету, якою Росія вдарила по Дніпру і чи могли її збити 14 січня?
14 січня українські військові повідомили, що Росія вдарила по багатоповерховому будинку в Дніпрі крилатою ракетою X-22, яку випустили з бомбардувальника Ту-22м3 над Курською областю неподалік кордону з Україною. Від удару загинули щонайменше 40 людей.
Влітку саме така ракета вдарила по торговому центру в Кременчуці й вбила десятки людей.
Командувач повітряних сил України генерал-лейтенант Микола Олещук у спеціяльній заяві повідомив, що у ЗСУ немає вогневих засобів, здатних збивати даний тип ракет. Лише зенітні ракетні комплекси, які у перспективі можуть бути надані Україні західніми партнерами (йдеться про системи Patriot PAC-3 чи SAMP-T), здатні перехоплювати такі повітряні цілі. Він закликав не вірити у заяви, які суперечать цим даним.
Скоріше за все, М.Олещук відповів на заяву тодішнього радника Офісу президента Олексія Арестовича, який увечері 14 січня повідомив, що ракету, яка знищила частину будинку в Дніпрі, збили сили протиповітряної оборони, вона впала на багатоповерхівку і вибухнула.
„З початку воєнної аґресії Росії по території України було випущено понад 210 ракет цього типу. Жодна не збита засобами протиповітряної оборони“, – сказав командувач.
Х-22 – сімейство ракет, створене в СРСР ще в 1960-их роках. Доопрацьована в 1970-их роках ракета для свого часу мала вражаючу швидкість в 4,000 кілометрів на годину і дальність лету 500 кілометрів. Вона має досить велику потужність бойової частини. Ракет Х-22 було виготовлено понад 1,000. Зараз ця модель не виробляється, але її замінила прийнята на озброєння у 2016 році ракета Х-32 з покращеними характеристиками та дальністю польоту до 1,000 км. Сама ж Х-22 може пролетіти до мети 600 км на висоті до 25 км, розвиваючи швидкість до до 5,500 км/год.
Спочатку ракету створювали для ударів по морських цілях. Однак той факт, що вона була спочатку морською, дає привід вважати, що вона є неефективною для наземних цілей.
Протикорабельну ракету важко використовувати для наземних цілей – вона наводиться за допомогою радара, і ціль має бути добре видно для нього – наприклад, у морі. На поверхні землі ціль видно погано. Але, крім протикорабельних ракет Х-22, створювали інші варіянти.
Одна з модифікацій – Х-22НА – саме дозволяє обстрілювати цілі на землі за заданими координатами. Вона могла летіти з урахуванням рельєфу місцевости, але загалом це був автопілот. У ракети була досить невисока точність.
Попри модифікації, Х-22НА все ж досить стара ракета, і вона загалом уразлива для засобів ППО, але чим менше часу перебуває у повітрі, тим її складніше збити – просто часу не вистачає.
В Україні вони використовуються вже давно. Ще 11 червня Міністерство оборони Великої Британії у своєму щоденному зведенні повідомляло, що з квітня російські військові літаки використовували для ударів по наземних цілях десятки ракет Х-22.
Чому ці старі ракети досі застосовують? Бо вони є. Важко сказати, чи є це ознакою того, що в Росії закінчуються сучасніші ракети, але в будь-якому випадку в цьому конфлікті ми бачимо і стару радянську бронетехніку, і бомби, що вільно падають. Якщо така зброя є на складах, її можна взяти і застосувати, то її візьмуть і застосують.