Найславніша українська співачка Соломія Крушельницька, яка народилась 150 років тому (23 вересня 1872 року) на Тернопільщині, понад 30 років життя віддала оперній і пісенній кар’єрі. Вона виступала в найпрестижніших театрах Европи і, на завершення своєї кар’єри, відвідала Північну Америку.
Про цю візиту розповіла газета „Свобода“ майже сторічної давнини. Співачка зійшла з італійського корабля „Рома“ в Ню-Йорку 20 січня 1928 року. В порту вже чекала делеґація Союзу українок Америки. C. Крушель-ницькій вручили квіти, перев’язані синьо-жовтою стрічкою.
Перший концерт було запляновано 28 січня у Філядельфії, однак він не відбувся через „сніжну заметіль“, яка скувала в місті весь рух і не дала можливости зібратися публіці. Концерт перенесли на 9 лютого. Водночас відбувалися концерти і в Ню-Йорку, перший із них був заплянований на 4 лютого в „Мекка Авдіторіюм“.
Враженнями від цього концерту поділився на сторінках часопису Василь Бобрів. Концерт включав не тільки шедеври світового музичного мистецтва, але й українські народ-ні пісні. „Останні особливо зачепили „за живе“ українців“, які складали більшість слухачів, – пише В. Бобрів. Згадує інший глядач, який сховався за псевдом „Присутній“: „Однак на концерт прийшли не всі українці, а хто не прийшов, нехай жалкують, бо таких артистів треба не роками, а століттями ждати. Крушельницька настільки зачарувала своїм співом, що серед холоду і снігу в душах наших потепліло, стопився лід, зазеленіло, запахло квітами, і здалося що до нас прийшла весна з рідного краю. Таке сильне враження було не тільки від дзвінкого, чудового сопрано артистки, а ще й від виконання нею пісень, які були знайомі більшості присутніх з дитинства й нагадали їм про Батьківщину“.
Після концерту в Ґрей Нордерн готелі була організована святкова вечеря в честь славної гості. Вітаючи її, один із присутніх сказав, що С. Крушельницька – це „світової слави і з Божої ласки велика артистка і не менше українська громадянка і патріотка“. Співачці було приємно зустрітися зі своїми земляками-еміґрантами, відірваними, так само, як і вона, від Батьківщини. Під кінець вечері всі заспівали „Многая літа“ і „встали, щоб розійтися, бо була вже пізня пора“. Але тут С. Крушель-ницька запропонувала закінчити зустріч „нашим національним гимном“ і першою почала співати „Ще не вмерла Україна“. І всі присутні охоче приєдналися до неї.
Окрім цього, були ще інші концерти, про що повідомлялось на сторінках часопису „Свобода“. В березні виступи співачки були присвячені 67-ій річниці від дня смерті Тараса Шевченка. Зокрема в Ню-Йорку в Стайвесент Гайскул відбувся гала-концерт, в якому, крім С. Крушель-ницької, взяли участь інші виконавці – хор „Бандурист“, камерний ан-самбль ім. Миколи Леон-товича, співак Петро Ординський, музикант Роман Придаткевич. У цьому концерті, як і під час наступних виступів співачки, публіка вітала її бурхливими оваціями і від зворушення на очах багатьох людей блищали сльози. Те ж саме відбувалося і в інших 10 містах США, які відвідала з концертами С. Кру-шельницька. Останній концерт відбувся 29 квітня в Чикаґо в залі міської „Симфоні-оркестра“. На прощання українки міста подарували співачці пам’ятну „Золоту чашу любові“, а вона підписала для них грамплатівки зі своїми піснями, щойно випущеними відомою компанією „Columbia“.
С. Крушельницька була першою українською співачкою, яка виступила з концертами в Північній Америці. Крім США, вона побувала в травні 1928 року ще в двох містах Канади. І, якщо англомовні слухачі не розуміли змісту українських пісень Кру-шель-ницької, то вони змогли оцінити її велику майстерність, як оперної співачки. І ню-йор-кський часопис „The World“ написав, що „американці повинні вчитися від тої чужинки, як треба співати американські пісні“. Кращої похвали, ніж ці слова, надруковані в американській газеті, годі й шукати.