Не помилилась наша „Свобода“‚ коли у грудні минулого року‚ повідомляючи про надважливу ініціятиву Президента України Володимира Зеленського щодо заснування „Кримської плятфоми“‚ висловлювала певність‚ що у цей спосіб вдасться вивести кримське питання на високий рівень міжнародного діялогу‚ а відтак і зформувати сильну коаліцію демократичних країн проти аґресивного путінського режиму‚ загарбника суверенних українських територій і злісного порушника міжнародного права.
Ми також передбачили‚ що цей проєкт викличе лють Кремля і нові брудні потоки антиукраїнської пропаґанди‚ погрози на адресу тих евопейських супільств‚ котрі активно підтримають плятформу і її кінцеву мету – повернення Криму та окупованих Росією районів Донбасу до складу Української держави у кордонах‚ визнаних усім цивілізованим світом.
Успіх незаперечний: попри перешкоди‚ застосовані Сергієм Лавровим‚ очільником російської дипломатії‚ яка вже давно з нормальною дипломатією не має нічого спільного‚ у „Кримській плятформі“ взяли участь 46 держав та авторитетних міжнародних організацій. Також недвозначним є зміст ухваленої цим форумом резолюції‚ в якій зокрема говориться:
„…Підсумовуючи, Учасники вітають необхідні спільні дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення територіяльної цілісности України в її міжнародно визнаних кордонах,
– підкреслюють, що будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як невід’ємної частини суверенної території України не визнається і не буде визнаватися, і що спроби Росії леґітимізувати тимчасову окупацію та неправомірне захоплення є неприйнятними,
– підтверджують свою рішучість підтримувати тиск на Росію для припинення тимчасової окупації Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і відновлення контролі України над цією територією,
– вітають створення Україною Національного офісу Кримської плятформи,
– вітають створення Міжнародної експертної мережі Кримської плятформи з урахуванням підтримки її діяльности та пропонують міжнародним і національним неурядовим організаціям, аналітичним центрам та експертному співтовариству залучатися до діяльности цієї мережі,
– очікують повернення Україні тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і відновлення їх автономного статусу, як це передбачено Конституцією України, і заявляють про свою підтримку мешканців цієї території у відновленні їх прав і свобод, закріплених у Конституції України, і поліпшення соціяльно-економічного становища на півострові…“.
При цьому‚ звісно‚ можна висловити жаль‚ що плятформу не вдостоїли своєю особистою присутністю керівники Німеччини і Франції‚ ці чільні члени перемовин у Нормандському форматі‚ але нехай їхня неучасть свідчить про них самих‚ а не про Україну і її справедливу позицію.
Також шкода‚ що на плятформі не була представлена жодна з країн Латинської Америки‚ Близького Сходу та Африки. Проукраїнська коаліція повинна бути якомога ширшою‚ максимально представницькою.
А тим часом Україна‚ домігшись такої переконливої підтримки з боку міжнародної спільноти‚ має з подвоєною енерґією взятися за виконання низки найважливіших домашніх завдань. Влада не повинна вдавати‚ що всередині країни вже все добре. Не повинна скаржитися на справедливу критику прихильних до України европейців. А саме такою була реакція Києва на виступ‚ в межах плятформи‚ Президентки Естонії Керсті Кальюлайд‚ котра зауважила‚ що нинішній Україні треба ще 20 років‚ аби дійти до членства в Европейському союзі. Причина такої повільности – в Україні все ще не перемогло верховенство права.
Отож треба‚ щоб нарешті перемогло.