У США приймали українського президента дружньої держави, яка захищає свою свободу, а разом з нею і весь вільний світ, голову дружньої держави, яку США всеціло підтримують у цій битві за світову демократію. Запрошення Президента України до Вашінґтону, організація його приїзду – це дуже сильний символічний хід Білого Дому, який продемонстрував повну підтримку України Сполученими Штатами. Це було продемонстровано як усім союзникам, що має сприяти непохитній підтримці України і з їхнього боку, так і державі-терористу та її диктаторові. Звичайно, це був і знак для всієї України: США підтримували, підтримують та будуть підтримувати Україну – до її перемоги і після перемоги. Це був окремий сильний сиґнал Путінові, який послав американський президент під час спільної прес-конференції: „Путін зазнає поразки і йому ніколи не вдасться окупувати Україну“.
Президент США Джо Байден запросив Володимира Зеленського не лише для зустрічі, а й для виступу в Конґресі. Йому потрібен був цей виступ у Конґресі напередодні нового складу, де є більшість республіканців і посилилися нападки трампістського крила Республіканської партії на політику Байдена щодо допомоги Україні. І виступ українського президента на спільному засіданні обох палат Конґресу США став винятково важливим, адже цей виступ був у телевізійний час, коли максимальна кількість американців могла дивитися його у прямому етері – тим більше, що Зеленський виступав у Конґресі англійською мовою. Його дивились та слухали десятки мільйонів американців, його змогли подивитись та послухати десятки мільйонів людей по всьому світу, адже англійську розуміють сотні мільйонів, якщо не мільярди людей, а той же канал „CNN“ транслюється в десятках країн. У прямій мові зберігаються всі емоції, які вкрай важливі для сприйняття, особливо такими щирими людьми, якими є переважна більшість американців.
Важко переоцінити важливість того, що пересічні американці почули з перших уст, що відбувається в Україні, глибоко відчули, що Україна бореться за ті самі цінності, які є засадничими для переважної більшості американців, на яких побудовані США – за свободу, за право людей бути вільними у вільній, демократичній країні. Виступ українського президента в Конґресі представники обох палат зустріли стоячи. 23 рази заля засідань вставала та аплодувала українському президентові. Він передав співголовам Конґресу український прапор із підписами українських воїнів, які захищають Бахмут, звідки щойно повернувся. В залі було повне розуміння того, що в Україні відбувається зіткнення людських цінностей і тваринної аґресії, сучасної системи міжнародних відносин і неандертальської політики підкорення інших людей і націй, зрештою, добра і зла. Президент України говорив про прості, але зрозумілі речі. Україна в його особі дякувала США та простим американцям за всебічну фінансову та військову підтримку України, яких вона не мала. Адже насправді це не благодійність, а інвестиції демократичної Америки в міжнародну безпеку і стабільність світового порядку. Отримана зброя допомогла українцям не впасти від російської атаки переважаючими силами. Але, на жаль, цих озброєнь абсолютно недостатньо, щоб українська армія могла здійснити повну деокупацію своїх територій, тимчасово захоплених російським аґресором. Усім присутнім у Конґресі стало зрозуміло, що якщо ми всі хочемо якнайшвидше закінчити цю кровопролитну війну, то українська сторона без зволікань має належним чином озброєна сучасними видами техніки.
Виступ Президента України справив велике враження у всьому світі – навіть у Росії, і це допомогло Байденові зміцнити свою позицію від атак консервативних республіканців. Президент США використав цю можливість, щоб в урочистій атмосфері передати нарешті Україні перші установки ЗРК „Patriot“, які вона давно просила.
Це, звісно, дуже позитивний результат, проте залишилися й питання без відповіді. Під час прес-конференції Байдена та Зеленського прозвучало запитання української журналістки: а чому б Америці не надати ракети далекої дії ATACMS, які могли б зупинити програму знищення української інфраструктури. Адже якби Україна мала такі ракети, то росіяни знали б, що за кожен удар, умовно, по Харкову чи Дніпру вони отримають у відповідь удар по Курську та Воронежу, а за удар по Києву – удар по Москві. Відповідь Байдена була досить ухильною. Він пояснював це тим, що він не може погодитися на максимальну програму надання Україні зброї, тому що це, за його словами, порушить, можливо, єдність Заходу, єдність НАТО та ЕС – тобто дав зрозуміти, що не всі союзники США по НАТО були б згодні з таким рішенням, пояснивши, чому вони можуть бути не згодні. Союзники Америки хочуть допомогати Україні, але не хочуть ескалації конфлікту і Третьої світової війни з Росією. Тобто Захід боїться відповісти наданням Україні ракет, здатних досягти глибини російської території, і це дуже слабкий та непереконливий момент у західній позиції. Хоча тут є цілком відмінна позиція Великобританії – Міністер оборони Великобританії Бен Воллес декілька днів тому заявив, що якщо США не наважуються надати ракети ATACMS, то аналогічної дальности ракети може надати Великобританія. Саме Великобританія відіграла і, головне, продовжує відігравати визначальну ролю у підтримці України. У перші місяці гарячої фази війни саме позиція Бориса Джонсона, котрий перебував у той час на посаді Прем’єр-міністра Великобританії, вплинула на те, що всередині адміністрації Байдена перемогу здобула позиція Ллойда Остіна та Ентоні Блінкена у рішучішій підтримці України, ніж відома досить обережна щодо Росії позиція помічника Байдена з національної безпеки Джейка Саллівана. І у такий критичний момент, який зараз склався у війні Росії проти України, Велика Британія може ще раз відіграти свою вирішальну ролю.
І зараз, коли послідовники Макрона в Европі і Трампа в США говорять про необхідність збереження обличчя рашистської Росії, вони, звичайно, мають на увазі збереження хоч якогось стабільного і міцного миру після цієї війни. В дійсності ж збереження обличчя аґресорові ґарантує не міцний мир, а відкладену ненадовго війну – війну від безкарности світових злочинців! Насправді ж міцний мир в Европі настане лише тоді, коли напіврозпала в 1991 році імперія зла (за визначенням Президента Рейґана) кінцево розпадеться на національні складові і на території, власне історичної Московії, до влади прийде цілком демократичий уряд національного покаяння росіян.
Усвідомлення цього факту зараз абсолютно винятково важливе для того, щоб підтримка України демократичним Заходом була непохитною, щоб політики добре розуміли, що всіляко підтримувати Україну, допомагати зараз їй потрібно ще більше!
На сьогодні вже офіційно на полях битв російсько-української війни після вторгнення 24 лютого 2022 загинуло понад 100 тис. російських військових. Але це, як не прикро, не надто хвилює московських пропаґандистів і кремлівське керівництво. Москва спокійно переступила психологічний бар’єр у 100 тис. втрат своєї армії. Не виключено, що Путін готовий втратити ще набагато більше своїх солдат. Цифри з величезними втратами його зовсім не хвилюють. Кремлівський звір, як і берлінський у свій час, на превеликий жаль для нас і цивілізованого світу, готовий битися до останнього російського солдата. Тому тільки сучасна зброя в достатній кількості допоможе Україні перемогти кремлівського звіра, готового пожертвувати заради збереження своє диктаторської влади можливо всім населенням РФ.
Зараз Київ просить Америку і Европу не вступати у війну, а лише надати такий рівень військової допомоги Україні, який дозволить повернути всі тимчасово окуповані території та вигнати всі окупаційні війська додому в РФ. Усі ці побоювання, що сучасне озброєння може потрапити до рук якихось міжнародних терористичних угруповань є вигадками Москви, щоб залишити українську армію без важкої зброї та здатности дати тверду відповідь російським аґресорам. Саме про це йдеться у широко відомій нещодавній статті Головнокомандуючого ЗСУ генерала Валерія Залужного в журналі “Економіст”.
Для Джо Байдена як президента і як для людини, для США, як для країни, так і для більшости американців підтримка України є дуже принциповою. Саме тому, що Україна є демократичною країною, яка бореться за свою свободу, а разом з нею і за свободу всього вільного, демократичного світу. І майбутня перемога України буде перемогою усього вільного світу над вселенським злом.