Перебуваючи недавно (лист датований 1 грудня – ред.) в Україні, я мав нагоду відвідати і ознайомитися з протестуючими офіцерами та солдатами на новому майдані біля Верховної Ради України. Оскільки я чув від своїх друзів в самій Україні і читав на сторінках української преси попередньо майже виключно погані звідомлення чи оцінки про протест, про учасників, про їх ініціяторів, то підходив до місця протесту з упередженням, сподіваючись побачити там російськомовних провокаторів.
Натомість я був надзвичайно позитивно здивований спокійними, переважно україномовними протестувальниками з написами виключно в українській мові. Протест був проти корупції і корупціонерів‚ до яких належать найвищі чиновники в Україні включно з президентом. Про це я написав у статті, яка викликала неґативну реакцію серед багатьох моїх друзів‚ які сварили мене, що я підтримую хтозна кого, допомагаю нищити інститути державотворчого процесу. Треба сказати, що ці критики – мої друзі.
Після кількох візит на місце протесту я прийшов до висновку, що для мене фактично найважче зрозуміти‚ чому мої друзі зайняли таку позицію, а також чому протестувальників не було багато‚ на що вказували і мої друзі-критики. Чому більша частина України не підтримує активно ці протести, а просто сидить збоку переважно мовчазно і немов схвалює корупцію‚ яка просякла найвищі гілки влади і суспільства.
Коли глибше поглянути на історію, то події багатолюдного і героїчного Майдану Гідности не були скеровані проти корупції Віктора Януковича та його клану, а спочатку тільки проти вузької політики В. Януковича‚ який не хотів входити до асоційованого членства з Европейським Союзом. Протест став Майданом Гідности після жорстокого побиття молодих учасників у перших днях. Тобто корупція В. Януковича не була причиною Майдану Гідности. Корупція не була причиною Помаранчевої революції. Протягом 26 літ незалежности, фактично, корупцію сприймали і сприймають здебільша мовчанкою в Україні.
Тут‚ мабуть‚ потрібне психологічне дослідження. Чому народ по натурі такий доброзичливий, що дозволяє, інколи просто мовчанкою, його використовувати? Слово за психологами. Так довго‚ як існує людство‚ були і будуть ті‚ які використовують‚ та такі‚ котрих використовують. Українцям не треба бути ні одними‚ ні другими. Ми нація велика і так само‚ як у кожній нації‚ є добрі та погані. Мені чомусь здається, що ті котрі керуються мовчанкою‚ не належать до добрих.
Ню-Йорк