30 вересня Президент Росії Володимир Путін підписав документи про „приєднання“ до складу Росії маріонеткових утворень „ДНР“, „ЛНР“, а також захоплених російською армією територій Херсонської та Запорізької областей України. Перед його підписанням відбулося розлоге 37-хвилинне звернення Путіна, в якому він повторив основні тези поточної аґресивної політики Кремля. Росія має намір створити так званий „Кримський федеральний округ“, до складу якого хочуть ввести і сам півострів, і захоплені території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Очолити такий округ може колишній гендиректор „Роскосмосу“ Дмитро Рогозін.
Президент України Володимир Зеленський 27 вересня під час виступу на засіданні Ради безпеки ООН, скликаному за ініціятивою України, закликав до повної ізоляції Росії у відповідь на її дії. Не може залишатися постійним членом Ради безпеки ООН з правом вето держава, яка здійснює геноцидну політику, утримує світ за крок від радіяційної катастрофи і ще при цьому погрожує ядерними ударами. Росія має бути виключена з усіх міжнародних організацій.
Державний секретар США Ентоні Блінкін заявив: „Ми ніколи не визнаємо анексію української території Росією. Україна має абсолютне право повернути свої території“.
Визнання Росією псевдореферендумів як нібито нормальних, здійснення так званого кримського сценарію та чергова спроба анексії української території означатиме, що з президентом Росії немає про що говорити. Анексія – це такий крок, який ставить його одного проти всього людства.
США та інші країни називають голосування фіктивними референдумами, проведеними під загрозою зброї. Країни Заходу заявили, що запровадять проти Росії нові санкції.
Після того, як В. Путін підписав укази про „приєднання“ до Росії чотирьох частково окупованих українських реґіонів, Президент України В. Зеленський оголосив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку.
Фінляндія та Швеція саме так подали заяви про вступ до НАТО. Залишається запитання: чи зможе Україна вступити до НАТО в такій ситуації? Чи захочуть усі країни-члени НАТО погодитися з прискореним прийомом країни, на території якої відбуваються військові дії і на частину території якої відкрито претендує інша держава, що має значний арсенал ядерних озброєнь?
Як ми бачимо на прикладі Фінляндії та Швеції переговорний процес може дати позитивні результати. Однак для цього у випадку України може знадобитися час.
Державі, яка перебуває у стані війни, можна надати тимчасові ґарантії безпеки, як це вчинили щодо вступу Фінляндії та Швеції до НАТО. Ґарантії перестануть діяти, як тільки обидві країни стануть повноправними членами НАТО. У цьому випадку вже Фінляндія та Швеція ґарантуватимуть свою підтримку іншим членам НАТО в разі нападу на них.
Якщо сьогодні Україна отримує військову підтримку від НАТО, але не зобов’язана брати участь у захисті їхньої власної території та безпеки, зі вступом до НАТО все зміниться, і українські збройні сили стануть частиною спільноти.
Чи готові будуть країни, які надали ґарантії безпеки Фінляндії та Швеції, надати такі ж самі ґарантії безпеки Україні? Від відповіді на це запитання залежатиме розвиток процесу евроатлантичної інтеґрації України та завершення війни.
1 жовтня Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву: „Влаштований російським керівництвом спектакль з підписанням сумнівних паперів із самопроголошеними ватажками окупаційних адміністрацій в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях України про їх нібито приєднання до Російської федерації жодним чином не змінює правового статусу тимчасово окупованих територій як суверенних територій України та не матиме жодних правових наслідків для адміністративно-територіяльного устрою чи міжнародно визнаних кордонів нашої держави. Ці дії є юридично нікчемними згідно з міжнародним правом та не варті навіть паперу, на якому вони закріплені“.