КІРОВОГРАД. – Cитуація з перейменуванням Кіровограду зайшла в глухий кут. Ті, хто вважає, що місто має носити українську назву, не можуть зійтися на якійсь одній, так само й запропоновані ними варіянти не можуть об’єднати усіх, чи хоча б переважну більшість городян. Схоже, Кіровоград ще якийсь час залишатиметься на мапі України.
Частина кіровоградців буквально вхопилася за колишню назву Єлизаветград. Група почесних громадян міста підписала листівку про те, що місто майже 200 років мало назву св. Єлизавети. Ще 11 червня 2015 року відбулася конференція „Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства“, на якій побували науковці з Києва, Одеси, Запоріжжя, Дніпропетровська, Тернополя, Ніжина, Артемівська, зокрема Володимир В’ятрович, Тарас Чухліб, Володимир Панченко, Володимир Петрук, Анатолій Пивовар.
Конференція звернула увагу на наступний після царського пласт історії краю – час козацької доби. Історик В. Петрук запропонував заглянути у глибший шар минулого, коли ці степи були ареною світової історії.
Громадські слухання у серпні 2015 року не прийшли до якоїсь однієї назви міста, отож у протоколі було зафіксовано їх сім. Міська рада мала намір провести референдум паралельно з виборами до місцевих рад. Але закону про це немає, тож було проведено опитування, у якому взяли участь трохи більше як половини тих, хто прийшов 25 жовтня 2015 року на виборчі дільниці (чверть від загального числа виборців). Опитані голосували за Єлисаветград, Інгульськ, Златопіль, інші назви набрали менше голосів.
„Декомунізація – це неминуче дерусифікація!“, – наголосив на згаданій науковій конференції доктор філологічних наук В. Панченко. Кіровоград і Єлисаветград – це одне й те саме, бо ж комунізм – одна з форм Російської імперії. На жаль, ці думки досі недостатньо акцентовані у суспільній свідомості.
Сесія міської ради не підтримала рішення про спрямування до Верховної Ради результатів опитування щодо зміни назви міста. Підприємець Олександер Горбунов після консультацій з активістами-однодумцями подав до Верховної Ради проєкт Закону про заборону присвоювати географічним об’єктам назви, які є іменами чи псевдонімами діячів Російської імперії чи Московського царства. Проєкт внесено до порядку денного сесії Верховної Ради.
Юрій Щербак від імени і за дорученням ініціятивної групи „Перше грудня“ виступив зі зверненням до керівництва держави та парляменту у зв’язку із загрозами, пов’язаними із ситацією, що склалася з перейменуванням Кіровограда. Тепер цю справу доведеться вирішувати Верховній Раді, заступник голови якої Андрій Парубій зауважив: „Важко дивитися на світ українськими очима, живучи у Кіровограді, на вулиці Леніна“.
Від редакції. Сергій Кіров (справжнє прізвище – Костриков) народився в російському місті Уржумі, уславився кривавим придушенням руху незалежности у Закавказзі після розпаду Російської імперії. Ніколи не був у Кіровограді, який раніше мав також назву Зінов’євськ.