Фундація ім. І. Багряного продовжує серію заходів „З Україною в серці“. Йдеться про зустрічі з бібліотекарями, вчителями, учасниками російсько-української війни, музейниками, студентами, які відбуваються в місцях, що пов’язані з життям та діяльністю відомих представників української еміґрації. Такі зустрічі вже відбулися в Петрівцях (Полтавщина) – батьківщині відомого громадського діяча в США Олексія Коновала, в Медвині (Київщина) – батьківщині лідера ДОБРУС (США) Івана Дубинця, в Миргороді – місці народження письменника й редактора українських часописів в Німеччині Павла Маляра, а нещодавно така зустріч відбулася й на батьківщині автора „Розстріляного відродження“ Юрія Лавріненка (1905-1987), який народився в селі Хижинці Черкаської области.
До однієї з найбільших на Черкащині бібліотек у Звенигордці завітав представник Фундації ім. І. Багряного, доктор Українського вільного університету (Мюнхен), співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Сергій Козак, який розповів про життя і творчість Ю. Лавріненка, його підрадянську дійсність, зокрема перебування в ув’язненні, про перші роки еміґрації, співпрацю з часописом „Українські вісті“ (Німеччина) і театром Йосипа Гірняка (Австрія, США). Ю. Лавріненко також був співредактором (разом з Іваном Кошелівцем) „Української літературної газети“, яка виходила в Мюнхені, редактором і видавцем збірника „Сучасник“, брав участь у створенні Мистецького українського руху і Об’єднання українських письменників „Слово“.
Розповівши про цікаві подробиці праці Ю. Лавріненка над антологією „Розстріляне відродження“ (Париж, 1956), дослідник української діяспори ознайомив присутніх із низкою раритетів. Особливе зацікавлення присутніх викликав автограф Ю. Лавріненка, який він залишив на авторському примірнику „Розстріляного відродження“ Олексієві Коновалові 23 квітня 1963 року.
Присутні на зустрічі у Звенигородці довідалися про особливості діяльности Фундації ім. І. Багряного, від імені якої С. Козак передав того дня до фондів бібліотеки низку видань, зокрема тритомну „Історію української діаспори“, спогади про Тодося Осьмачку, збірник Шевченківських матеріялів, книжку розмов з Анатолієм Дімаровим „Його голос чути досі“, підручник з психології літературної творчости „Як вони пишуть“, збірник „Героям слава!“, дослідження „Мовний всесвіт Івана Багряного“ з передмовою Павла Гриценка, а також серію видань Інституту літератури ім. Т. Шевченка „Українська діяспора: літературна бібліографія“: „У далекій Арґентині“, „Збірник „Слово“: від Осьмачки – до Шевельова“, „Планета ДіПі: літературні острови“. В рамках цієї зустрічі й відбулася презентація цього трикнижжя, яке вийшло завдяки добродієві Василеві Стану з Масачусетсу.
Директорка бібліотеки Лариса Добровольська подякувала С. Козакові за цікаву оповідь і подаровані книжки, а завідувачка краєзнавчим музеєм Олена Наріжна ознайомила гостя з Києва з пам’ятками Звенигородки, зокрема з монументом Т. Шевченка, будинком, де жив Агатангел Кримський, стелою на честь заснування Вільного українського козацтва, з місцями, що пов’язані з творчістю Василя Шкляра, Матвія Шестопала та інших постатей цього краю, які продовжили і продовжують український чин Ю. Лавріненка.
Володимир Ткач