У національному складі населення України за переписом 2001 року українці становлять 77,82 відс., а інші національності – 22,18 відс. Тобто, українці в Україні є національною більшістю, а всі інші національності разом узяті – національною меншістю або національними меншинами.
Статус національних меншин в Україні вреґульовано Законом “Про національні меншини (спільноти) України”. Звідси: національна меншина – це стала група громадян України, які не є етнічними українцями, але традиційно проживають на території України та об’єднані спільними етнічними, культурними, мовними чи релігійними ознаками.
Національним меншинам ґарантуються усі права і свободи, передбачені Конституцією для громадян України, а також право на самоідентифікацію, використання власної мови, освіту мовами національних меншин та збереження культурної самобутности. До найбільших національних меншин в Україні належать росіяни, білоруси, молдовани, кримські татари, болгари, угорці, поляки, євреї, вірмени, греки.
Окремі з національних меншин мають ще й додатковий статус – корінних народів, що передбачено Законом “Про корінні народи України”. Корінний народ, за цим законом, це – автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.
Корінні народи України мають також додаткове право на самовизначення у складі України. У законі вказано лише корінні народи, які походять з території Криму, а саме: кримські татари, караїми та кримчаки.
А який статус мають українці за національністю у своїй державі? Національної більшості? Титульної нації, яка дала офіційну назву державі, що постала внаслідок здійснення права українців на самовизначення? Чи може державотворчої нації?
Нічого подібного! Жоден з цих статусів чи будь-який інший за етнічними українцями на законодавчому рівні не закріплений! Навіть саму згадку про національність видалили з офіційних документів. Виходить, що у національних меншин в Україні більше прав ніж в етнічних українців! Чим же займалась всі ці роки Верховна Рада України, що досі не ухвалила найважливіший закон про титульну націю, бо для кого ж тоді проголошувалась українська держава, як не для українців? Інтереси якої народу представляли й представляють всі ці депутати? Може настав час усьому цьому бедламу покласти край?!
У міжнародному праві не існує єдиного загальноприйнятого визначення корінних народів і в Деклярації ООН про права корінних народів воно також не міститься. В Україні закон “Про корінні народи України” ухвалили на свій розсуд і з далекоглядною метою.
Зокрема, в текст закону, як корінний народ не потрапили гагаузи, оскільки у них вже є автономія в Молдові. Натомість до корінних народів чомусь зарахували караїмів та кримчаків, хоча обидва ці народи є по суті євреями, які мають вже свою державу Ізраїль. Караїмів в Україні нараховується лише 1,196 осіб, з них 671 – в Криму. Слово „караїм“ на івриті означає „ті, хто читають Тору“. Юдеї називають караїмів юдейською сектою. Караїми мають право на репатріацію та отримання громадянства Ізраїлю – чимало з них цим вже скористалось. Кримчаків в Україні налічують заледве 406 осіб. Кримчаки – це окрема етнолінгвістична спільнота єврейського населення, котрі говорять кримськотатарською мовою.
Закон “Про корінні народи України” – це міна сповільненої дії під унітарний статус та й саму українську державність. Це – сепаратизм в дії. У майбутньому, з посиланням на цей закон, антиукраїнська влада спробує створити всупереч Конституції України кримськотатарські та єврейські автономні утворення. І потягнуться в Україну нескінченним потоком “репатріанти” з Туреччини та Ізраїлю.