Перше ускладнення цієї частини мого подорожування було, що поїзд Інтерсіті зі Львова мав прибути о 22:35, а прибув з 10-хвилинним запізненням, а комендантська година зобов’язує киян не знаходитись на вулицях після 23:00. Стоянка таксі краща на Південному вокзалі, і там я виходжу. Перша таксівка пропонує ціну – 500 грн. Я звертаюся на телефонічного таксі. Трохи запізнився, прибуваю, заплативши 135 грн. І поліція не зупиняла.
Наступного дня, о 9-ій год., приїхав по мене український журналіст Андрій. Поїхали у Межигір’я, де намічені зустрічі з отцями Православної церкви України та командирами деяких підрозділів. Отці відправили молебень за Україну у новозбудованій церковці недалеко від знищеного радянською владою історичного Межигірського Спасо-Преображенського монастиря. Вислухали молитву і слова отців ПЦУ, винагородили, хоча символічно, монастир і довколишню церкву Святого Миколая під Борисполем, самі були нагороджені за воєнну допомогу Митрополитом Києва і всієї України Епіфанієм, відбули екскурсію до парку, включно з колишніми будинками Януковича, який жив наче римський цезар, ознайомилися з місцями ворожого удару ракетами та збиття вертолетів і зустрінулись з командирами, котрі тимчасово зупинилася перед поверненням на фронт Миколаїв-Херсон, де продовжується боротьба. Я подякував їм за службу. Вони подякували за підтримку.
Багато чого спливло на думці, коли оглядали знищені вертолети ворога по цей бік Дніпра. Звичайні 20-літні лейтенанти та вояки своєю героїчністю захистили ще з перших днів столицю Київ від десантів. Пізніше ворог і його конвой застрягли, і напрям війни зовсім змінився. Київ для москалів став недосяжним.
Київ, фактично, врятувала мала група наших військових не тільки своїм героїзмом, але і вмілістю. Я подумав, що мій народ не тільки трагічно героїчний, але й здібний, мудрий, козацький і надзвичайно хоробрий. Він не є безстрашний, бо всі відчувають страх, але готовий себе віддати за Україну і за долю мільйонів.
Західні санкції повинні продовжуватися поки Росія представляє загрозу у будь-якій площині. Найбільше потрібні квадрокоптери з тепловізорами для окремих підрозділів і не тільки на півдні і сході, але по усіх граничних пунктах. Особливу подяку воїни передавали Білому Домі і Пентагону США за одноразові квадрокоптери “Switchblade” Kamikaze, Javelins, Stingers, HIMARS.
На вулицях Києва я зустрічав чимало військових, підходив до них і дякував за службу. Вони дуже ввічливо і майже без винятку українською мову приймали мої слова подяки.