Чи обшуки‚ про які ми говоримо‚ означають‚ що небезпека минула? Будуть арешти‚ слідства‚ суди? Чи це „рішучість“ на показ‚ щоб заспокоїти громадянське суспільство‚ стурбоване огидним симбіозом „вошей з блохами“? Чи сплив би він на поверхню‚ якби не війна і не кричущі історії про московських аґентів в рясах?
Одну з таких історій розповів відомий журналіст з російської редакції Радіо „Свобода“ Анатолій Стреляний. Родом він з Сумщини‚ і там його застало 24 лютого.
Є цінним свідком‚‚ бо до всього придивлявся‚ говорив з людьми‚ слухав їх.
Отже‚ в одне з прикордонних сіл на Сумщині незадовго перед нападом московитів приїхав православний священик. Дуже діяльний‚ дуже товариський‚ дуже турботливий. Заснував щось подібне до монашого скита‚ охоче приймав людей з різними проблемами‚ давав добрі поради – такий собі ледве не святий. А в перші дні війни його спіймали на гарячому – передавав російському війську координати українських промислових об’єктів.
Це лише одна з десятків подібних історій про „ледве не святих“ попів‚ і всі вони органічно вписуються у кількасторічну шпугунсько-диверсійну діяльність Московської Церкви в Україні. Дослідники дістали добру нагоду покликатися на документальну книжку „Спецслужби світу за 500 років“‚ де про ХVII ст. пишеться таке: „Москва мала в Україні сильну таємну аґентуру в середовищі українського православного духовенства, яке надавало московській владі цінну інформацію про стан справ в Польщі і про настрої української козацької старшини. Центр російської аґентурної розвідки в Україні знаходився в Києві, в Києво-Печерській лаврі”.
За ці три-чотири століття немало московської псевдоправославної інфекції потрапило в українську кров. Не дивуймося‚ що очищення ще не відбулося. Згадаймо‚ що навіть Петро Порошенко між Помаранчевою Революцією і Революцією Гідности по неділях дияконував у храмі Московського патріярхату.
З Зеленським у його перші два президентські роки ситуація‚ м’яко кажучи‚ не поліпшилася. Експерт-релігієзнавець Андрій Ковалів свідчить‚ що у списках партії „Слуга народу“ мав свою квоту Московський патріярхат‚ і що лобіював цей православно-диверсійний альянс перший заступник очільника президентського Офісу Сергій Трофимов: це він мав нахабство заявити‚ нібито Томос про незалежність українського православ’я від московського – „від лукавого“.
По вуха заплямовані цим і „грубші риби“. Наприклад‚ парафіянином київського Введенського монастиря є Іван Баканов‚ донедавна – голова Служби безпеки України. „Цей монастир зовсійм не приховує свою українофобску і промосковську сутність‚ – каже А. Ковалів‚ – його так і називають – „Свято-Баканівський“.
На жаль‚ не обійдеться без справедливих нарікань і на Володимира Зеленського. Ось тільки єдиний фактик‚ з довгої низки подібних: у 2020 році він нагородив архиєпископа Ужгородського та Мукачівського Російської Правславної Церкви Федора Мамасуєва орденом „За заслуги“. Чемно перепрошуємо‚ пане президенте – за які заслуги? Цей Мамасуєв у 2014-му організовував на Закарпатті бойкоти проти формування добровольчих батальонів‚ з усіх сил вмовляв патріотичну українську молодь від участи у війні проти московських банд на Донбасі.
Закінчення в наступному числі.