Виступ Президента Володимира Зеленського під час загальних дебатів Генеральної асамблеї ООН 19 вересня 2023 року
Виступ Президента Володимира Зеленського під час загальних дебатів Генеральної асамблеї ООН 19 вересня 2023 року. (Фото: Офіс Президента України)
Дуже дякую! Я вітаю всіх, хто підтримує спільні зусилля! І я обіцяю: якщо будемо по-справжньому об’єднані, ми зможемо ґарантувати справедливий мир для всіх народів. Ба більше, єдність може запобігти війнам.
Пані та панове! Пане Генеральний секретарю! Колеґи-лідери!
Цей зал бачив багато воєн, але не був активним захисником від аґресії. У багатьох випадках тут найголоснішим був страх війни, останньої війни – війни, після якої ніхто більше не збереться в залі Генеральної асамблеї.
Третя світова війна розглядалася як ядерна війна. Конфлікт між державами, що веде до застосування ядерної зброї. Інші війни здавалися не такими страшними порівняно із загрозою застосування так званими великими державами своїх арсеналів ядерної зброї.
Отже, ХХ століття навчило світ утримуватися від використання зброї масового знищення: не розгортати, не поширювати, не погрожувати й не випробовувати, а сприяти повному ядерному роззброєнню. Відверто кажучи, це хороша стратегія. Але це не має бути єдиною стратегією захисту світу від цієї останньої війни.
Україна віддала свій третій за величиною ядерний арсенал. Тоді світ вирішив, що Росія має стати хранителем цієї сили. Але історія демонструє, що саме Росія найбільше заслуговувала на ядерне роззброєння ще в 1990-их роках. І Росія заслуговує на це зараз – терористи не мають права володіти ядерною зброєю. Не мають права!
Але насправді не ядерна зброя зараз найстрашніша.
Поки ядерна зброя не застосовується, масове знищення набирає обертів. Аґресор перетворює на зброю багато інших речей, і ці речі використовуються не лише проти нашої країни, а й проти всіх вас.
Колеґи-лідери!
Існує багато конвенцій, які обмежують озброєння, але не існує реальних обмежень на перетворення на зброю. Дозвольте навести приклад. Продовольство. З початком повномаштабної війни українські порти на Чорному та Азовському морях заблоковані Росією. Зараз наші порти на Дунаї залишаються мішенню для ракет і безпілотників. І це очевидна спроба Росії використати дефіцит продовольства на світовому ринку як зброю в обмін на визнання деяких, якщо не всіх, захоплених нею територій.
Росія використовує ціни на продовольство як зброю. Це впливає на території від атлантичного узбережжя Африки до Південно-Східної Азії. Таким є маштаб загрози.
Я хотів би подякувати тим лідерам, які підтримали нашу Чорноморську зернову ініціятиву та програму „Зерно з України“. Дуже дякую! Об’єднавшись, ми зробили так, що зброя знову перейшла на продовольство. Понад 45 країн побачили, як важливо, щоб українське продовольство було доступне на ринку від Алжиру та Еспанії до Індонезії та Китаю.
Навіть зараз, коли Росія зірвала Чорноморську зернову ініціятиву, ми працюємо над забезпеченням продовольчої стабільности. І я сподіваюся, що багато хто з вас приєднається до нас у цих зусиллях. Ми запустили тимчасовий морський експортний коридор із наших портів. І ми наполегливо працюємо над збереженням сухопутних маршрутів для експорту зерна. І тривожно бачити, як дехто у Европі, деякі наші друзі в Европі, розігрують солідарність у політичному театрі, роблячи із зерна трилер. Може здатися, що вони грають власну ролю, але насправді вони допомагають підготувати сцену для московського актора.
По-друге, це використання енерґії як зброї.
Світ неодноразово був свідком того, як Росія використовувала енерґію як зброю. Кремль використовував нафту й газ як зброю, щоб послабити лідерів інших країн, коли вони приїздили на Красну площу.
Зараз загроза ще більша. Росія перетворює ядерну енерґетику на зброю. Вона не лише поширює свої ненадійні технології будівництва атомних електростанцій, а й перетворює електростанції інших країн на справжні „брудні бомби“.
Подивіться, будь ласка, що Росія зробила з нашою Запорізькою атомною електростанцією. Обстрілювала її, окупувала й тепер шантажує інших витоками радіяції.
Чи є сенс скорочувати ядерну зброю, коли Росія перетворює на зброю ядерні електростанції? Страшне питання.
Ґльобальна архітектура безпеки не пропонує жодної реакції чи захисту від таких підступних погроз радіацією. І поки що не існує жодної відповідальности для радіяційних шантажистів.
Третій приклад – діти.
На жаль, різні терористичні угруповання викрадають дітей, щоб чинити тиск на їхні сім’ї та суспільство. Але ніколи раніше масові викрадення та депортації не ставали частиною державної політики. До сьогодні.
Ми знаємо імена десятків тисяч дітей і маємо докази щодо ще сотень тисяч, викрадених Росією на окупованих територіях України та згодом депортованих. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна за цей злочин.
Ми намагаємося повернути дітей додому, але час іде. Що з ними буде? Цих дітей у Росії вчать ненавидіти Україну, розривають усі зв’язки з їхніми сім’ями… Це, безумовно, геноцид.
Коли ненависть стає зброєю проти одного народу, вона ніколи не зупиняється на досягнутому. Кожне десятиліття Росія починає нову війну. Частини територій Молдови та Грузії залишаються окупованими. Росія перетворила Сирію на руїни. І якби не Росія, хемічна зброя ніколи б не була застосована в Сирії. Росія майже поглинула Білорусь. Вона очевидно загрожує Казахстану й країнам Балтії… І мета нинішньої війни проти України – перетворити нашу землю, наших людей, наші життя, наші ресурси на зброю проти вас, проти міжнародного порядку, заснованого на правилах. Багато місць у залі Генеральної асамблеї можуть спорожніти, якщо Росія досягне успіху у своїй підступності та аґресії.
Пані та панове!
Аґресор сіє смерть і руїни навіть без ядерної зброї, але наслідки – схожі. Ми бачимо міста й села в Україні, стерті з лиця землі російською артилерією. Повністю зрівняні із землею! Ми бачимо війну безпілотників. Ми знаємо, до яких наслідків може призвести перенесення війни в кіберпростір.
Штучний інтелект може навчитися воювати ефективно, перш ніж навчиться ефективно допомагати людству. Слава Богу, люди ще не навчилися використовувати клімат як зброю. Хоч людство вже й провалює цілі кліматичної політики, і екстремальні погодні умови руйнуватимуть нормальне життя на плянеті, і якась зловмисна держава також використовуватиме наслідки цього як зброю. І коли люди на вулицях Ню-Йорка та інших міст світу виходили на кліматичні протести – всі ми їх бачили… І коли люди в Марокко, Лівії та інших країнах гинуть внаслідок стихійних лих… І коли острови та країни зникають під водою… І коли торнадо й пустелі поширюються на нові території… І коли все це відбувається, одна неприродна сила у Москві вирішила почати велику війну та вбити десятки тисяч людей. Ми маємо це зупинити!
Ми маємо діяти єдиним фронтом – перемогти аґресора й зосередити всі наші можливості та енерґію на подоланні цих викликів.
Як відбувається стримування ядерної зброї, так само має стримуватись аґресор і всі його інструменти та методи війни. Кожна війна сьогодні може стати останньою, але потрібна наша єдність, щоб ґарантувати, що аґресія не спалахне знову.
І не діялог між так званими великими державами десь за зачиненими дверима може ґарантувати нам усім нову епоху без війн, а відкрита робота всіх народів заради миру.
Торік я представив обриси Української формули миру на Генеральній асамблеї ООН. Пізніше в Індонезії я представив повну Формулу. І за останній рік Формула миру стала основою для оновлення наявної архітектури безпеки. Тепер ми можемо відновити дію Статуту ООН і ґарантувати повну силу світового порядку, заснованого на правилах.
Завтра я представлю деталі на спеціяльному засіданні Ради безпеки ООН.
Головне, що йдеться не лише про Україну. Понад 140 держав і міжнародних організацій повністю або частково підтримали Українську формулу миру.
Українська формула миру стає ґльобальною. Її пункти пропонують рішення та кроки, які зупинять усі форми перетворення на зброю, що були застосовані Росією проти України та інших країн і можуть бути використані іншими аґресорами.
Подивіться: вперше в новітній історії ми маємо реальний шанс припинити аґресію на умовах нації, яка зазнала нападу. Це реальний шанс для кожного народу домогтися того, щоб аґресія проти вашої держави, якщо вона, не дай боже, станеться, закінчилася не тим, що ваша земля буде розділена й ви будете змушені підкоритися військовому чи політичному тиску, а тим, що ваша територія й суверенітет будуть повністю відновлені.
Ми започаткували формат зустрічей радників із питань національної безпеки та дипломатичних представників. Важливі переговори та консультації щодо імплементації Формули миру відбулися в Хіросімі, Копенгаґені та Джиді. І ми готуємо Ґльобальний саміт миру. Я запрошую всіх вас – усіх, хто не толерує жодної аґресії – до спільної підготовки саміту.
Мені відомо про спроби укласти якісь тіньові угоди за лаштунками. Злу не можна довіряти – запитайте Пригожина, чи варто довіряти обіцянкам Путіна. Будь ласка, почуйте мене. Нехай єдність вирішує все відкрито.
Поки Росія штовхає світ до останньої війни, Україна робить усе для того, щоб після російської аґресії ніхто у світі не наважився напасти на жодну країну. Перетворення на зброю (weaponization) має стримуватись. За воєнні злочини має бути покарання.
Депортовані люди мають повернутися додому. А окупант має повернутися на свою землю. Ми повинні бути об’єднані, щоб досягти цього. І ми це зробимо. Слава Україні!