5 січня, 2023

Ерзянський національний конґрес проголосив незалежність

Представники народу ерзя

Ерзянський національний конґрес зібрався у вигнанні в естонському місті Отепаа 30 вересня 2022 року для розгляду посилення репресій у Російській федерації.

Делеґати після обговорень прийняли важливі резолюції щодо нових цілей і завдань національного руху, серед яких – боротьба за незалежність Ерзі та відокремлення ерзянської території від Російської федерації.

Ерзя – один з найчисленніших фінно-угорських народів Росії, що проживає в Поволжі. У всеросійських переписах населення ерзя часто записують під екзонімом „мордва“, об’єднуючи їх в одну національну групу з мокшанами. Така уніфікація ускладнює розрахунок ерзя. Загальна чисельність – близько 500 тис. осіб.

Ерзянська мова – угро-фінська мова фінно-волзької групи, одна з трьох державних мов Республіки Мордовія, поряд з мокшською та російською. Ерзя сповідують християнство (православ’я і лютеранство), а також традиційну національну релігію – інешкіпазію.

Вони один із небагатьох поневолених Москвою народів, що мають власну систему національно-представницьких органів. До його складу входять З’їзд делеґатів ерзянських політичних партій і громадських об’єднань, Рада старших і Народний суд.

Ерзянський національний рух тричі офіційно засуджував провадження російською владою війни проти України: один раз у 2014 році та двічі у 2022 році. Підпал військового комісаріяту в Рузаєвці (Республіка Мордовія), а також розповсюдження антивоєнних листівок в Саранську в липні 2022 року пов’язані з ерзянським підпіллям. В Україні проти Росії воюють ерзянські добровольці, є підтверджені дані про втрати серед ерзянців.

Російська влада через залякування та переслідування активістів намагалася взяти під контролю ключові органи Ерзя, а зазнавши невдачі, створила паралельні представницькі органи, очолювані бюджетниками, тобто залежними від влади людьми.

Вранці 30 вересня до Отепаа прибуло керівництво парафії, естонські політики та культурні діячі, журналісти та науковці. Все місто було вкрите прапорами Естонії та Ерзі. Державний прапор в Отепаа відчувається дуже виразно – перший естонський прапор був посвячений у місцевій церкві в 1884 році. Відкриття конґресу ознаменувалося церемонією підняття прапора Естонії та національного прапора Ерзі, за використання якого цього року ФСБ і поліція почали переслідувати ерзян на їхній батьківщині – в Республіці Мордовія.

Засідання у конференц-залі розпочалося з хвилини мовчання, вшанування пам’яті ерзянського воїна – військовослужбовця ЗСУ Олексія Вещевай­лова, який планував їхати на з’їзд делеґатом, але загинув 26 вересня у битві з росіянами на Бахмут­ському напрямку в Донецькій області України. Решта ерзянських воїнів, які воюють на боці України, мали йти представляти ерзянське військове братство. Один з них таки встиг отримати відпустку і дістатися до Естонії. Коли молодий ерзя у формі солдата ЗСУ зайшов до конференц-залі, він миттєво привернув увагу преси та естонської громадськости.

„Важливість цієї події для нашої країни важко переоцінити. Фактично наш народ опинився за залізною завісою. Більше третини делеґатів не змогли потрапити на з’їзд. Російська влада тиснула навіть на тих ерзян, які залишилися в Росії і були залучені до підготовки та проведення з’їзду в дистанційному режимі. Були люди, які не змогли перетнути всі кордони і не потрапили до Естонії. Але, незважаючи на всі перепони, ми змогли скликати з’їзд і залучити до нього не лише старших, а й молодь“, – розповів боєць ЗСУ, молодий ерзянин-ветеран Олександр Бутяйкин.
На розгляд делеґатів були поставлені дуже гострі політичні питання. Виживання ерзі як народу в складі Росії вважається неможливим. Делеґати обрали утворення федеративної землі Ерзян Мастор. З’їзд визнав Республіку Мордовія, Пен­зенську, Ульяновську, Нижего­родську, Рязанську і Самарсь­ку області нелеґітимними територіяльно-адміністративними утвореннями, а „органи влади“ цих утворень – органами без представницької дієздатности.

Після бурхливих дискусій делеґати заявили, що подальше перебування в РФ територій компактного проживання ерзі означає остаточне зникнення ерзі як народу: „Жоден аспект політики Російської федерації або Республіки Мордовія не спрямований на збереження ерзянського народу, його національної ідентичности, культури, мови, релігії. Крім того, політика Кремля щодо ерзі, як і інших фінно-угорських народів, спрямована на якнайшвидше розчинення в російському етносі. Російська федерація проводить політику прихованого етноциду щодо ерзі“.

Ерзяни не лише звинуватили російську владу в етноциді, а й прямо заявили про своє бажання створити окрему державу, детально окресливши її кордони, політичну форму та державний устрій. До території держави увійдуть землі Респуб­ліки Мордовія, Пензенської, Улья­новської, частини Нижньо­городської, Рязан­ської та Самарської областей. Держа­ва матиме такий адміністративний устрій: вісім кантонів (з них – два татарські національні) і автономна Мокшанська Республіка.

Столицею федерації буде Саран Ош. Затвердже­но державний герб і гимн.

З’їзд також постановив, що до здобуття незалежности Ерзянського Мастора боротьбу ерзянського народу за самовизначення очолить народні представницькі органи та головний староста. У формуванні представницьких органів можуть брати участь лише ерзяни. З’їзд визнав ерзянами тих, хто відкрито і публічно заявляють про свою приналежність до ерзянської нації та можуть довести свою спорідненість з особою ерзянського походження – незалежно від рівня родинних зв’язків. Також ерзянин – це людина, яка оволоділа ерзянською мовою на рівні, достатньому для вільного спілкування, і визнає себе частиною ерзянської нації – не маючи навіть краплі ерзянської крови.

Конґрес засудив вторгнення Росії в Україну, мобілізацію на землях корінних народів, висловив солідарність з протестувальниками в Даґестані, Якутії та інших колоніяльних республіках, підтримав деклярацію про деколонізацію Росії, прийняту в Празі 23 липня 2022 року на Форумі вільних народів Росії та закликав усі поневолені народи Російської федерації до боротьби за розвал імперії та утворення незалежних держав на окупованих землях цих народів.

Гостями конґресу були комі, карели, іжорці та марійці. У кулуарах були помічені естонські політики і навіть військові, які приїхали в Отепаа провести серію закритих зустрічей.

Коментарі закриті.