Однією із тактик, до яких починає вдаватись Росія у війні проти України, став енерґетичний терор проти цивільного населення України та її економічних потужностей. Упродовж тижня російські війська завдають ударів по об’єктах енерґетики в Україні. Зокрема, впродовж останніх двох тижнів українці прокидаються від звуків вибухів, які лунають одночасно в кількох реґіонах держави – так, як це було у перші тижні повномаштабного російського вторгнення. Внаслідок цих масованих ракетних ударів пошкоджено близько третини енерґетичної інфраструктури України. Основною метою масованих обстрілів, на думку багатьох експертів, є енерґетичний тиск на держави Европи, бльокування експорту української електроенерґії, зрив опалювального сезону та чергове сіяння паніки серед населення України.
Без перебільшення можна стверджувати, що йдеться про найбільшу в історії атаку на енерґетичну інфраструктуру України. Проте такий розвиток подій не є новим та неочікуваним, адже удари російських окупаційних військ по українських енерґетичних об’єктах – це продовження стратегії, яку Росія обрала ще 24 лютого та є логічним продовженням терористичної політики Кремля. Хоча Володимир Путін пов’язав масовані ракетні удари по Україні з вибухом на Кримському мосту вранці 8 жовтня, неважко зрозуміти, що ця атака на Україну була заплянована ще задовго до жовтня. Особливість характеру обстрілів, їхня географія і маштаб застосування зброї, зокрема, балістичних, крилатих ракет, дронів-камікадзе, – свідчать про заздалегідь сплянований державою-терористом ракетний удар.
Однак, останні масовані ракетні атаки – далеко не перші дії, метою яких є руйнування енерґетичної інфраструктури України. Слід пригадати, що ще на початку повномаштабної аґресії ворог активно знищував українські нафтобази, а також завдавав нищівних ударів по нафтопереробних підприємствах. Так, після атаки на найбільший в Україні Кременчуцький нафтопереробний завод українські офіційні особи повідомили про повне знищення інфраструктури цього підприємства. Попри це, у травні та червні росіяни завдали ще кількох масованих ракетних ударів по території заводу. Отже, цілком очевидно, що маштабна атака на енерґетичну інфраструктуру України готувалась давно, що вбачається з усієї логіки дій кремлівського керівництва.
Як вже зазначалось, однією з цілей ракетного терору РФ проти української енерґетичної системи є створення проблем для европейської енерґетичної мережі, складовою якої від лютого 2022 року є Україна. Саме тому, енерґетична незалежність від Росії має фундаментальне значення для всіх европейців, і лише спільними силами можна захистити Европу в умовах енерґетичного шантажу з боку Росії. Вторгнення Росії в Україну спровокувало початок найбільшої за маштабами енерґетичної кризи. Дефіцит нафти, газу та електроенерґії може призвести до серйозних економічних наслідків не лише в Україні, але й в Европі. Метою аґресора є унеможливити европейцям створення достатніх запасів в сховищах на зиму та підняти ціни, спровокувавши економічні труднощі та політичні розбіжності.
Ще одним напрямом діяльности держави-терориста є постійні намагання втягнути до відкритої збройної аґресії проти України Білорусь. РФ збільшує свою військову присутність у Білорусі, зокрема – військової авіяції. Одночасно росіяни плянують нарощування чисельности оперативно-тактичної авіяції на території Білорусі.
За спробами Росії втягнення Білорусі у війну стоїть не лише бажання Москви покрити дефіцит своєї військової спроможності. Путін вже давно мріє про відновлення СРСР або, як варіянт, створення „триєдиної держави“, складовими якої могли б стати Росія, Білорусь та тимчасово окуповані території України.
Ніхто не може однозначно сказати, скільки ще буде продовжуватись терор з боку Росії. Світ вже повинен чітко показати, що на кожен прояв терору Росії буде тверда й принципова реакція. Реальний захист свободи та спільних цінностей вільного світу можливий зараз лише як наслідок перемоги України в цій війні.