Недавно мене вразили сучасні чудові ілюстрації до твору Івана Котляревського „Енеїда“, виконані київською художницею Оксаною Тернавською. Славнозвісний український художник Роман Свередюк зазначає: „Унікальне видання „Енеїда“ Івана Котляревського оформлене сотнею ілюстрацій (із них 42 повношпальтові) художниці Оксани Тернавської, яка працювала над ними три роки, сполучала малюнок від руки з комп’ютерною графікою. Вдало поєднані давньогрецький стиль з українським бароко на малюнках створюють враження, наче ви дивитесь яскравий фільм“.
Народилася Оксана Тернавська 2 червня 1964 року в Києві, в інтеліґентній сім’ї: батько – доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В. Лашкарьова, мати – інженер технічно обслуговування та зв’язку. З любов’ю О. Тер-навська розповідає про своїх батьків, які, не маючи безпосереднього стосунку до образотворчого мистецтва, були наділені неабиякими мистецькими та акторськими здібностями. Мама все життя, починаючи зі школи, брала участь у художній самодіяльності, дуже гарно співала. Батько читав так, зображуючи читане в персонах, що це викликало неабияке захоплення слухачів.
З дитинства Оксана малювала, ліпила дивних тварин та істот з глини, пластиліну, гілля, пір’я (іноді з роздертої подушки), клаптика скатертини, шпалер.
Оксана Тернавська
Після закінчення середньої школи навчалась у Київському художньо-промисловому технікумі, Київському політехнічному інституті. Займалась живописом, розробкою логотипів, фірмових знаків, макетів обкладинок книжок, ілюструванням та макетуванням видань, листівок, марок, конвертів, художніх та реклямних плякатів. Ілюстраторська робота найбільше подобалася, тож О. Тернавська остаточно зосередилась на книжковій ілюстрації з 1997 року.
В її творчому доробку майстерно проілюстровані книги низки видавництв.
Розповідає сама О. Тернавська: „Енеїда“ Котляревського стала знаковим твором ще з дитинства. Мій батько, Іван Жадько, був закоханий в неї, знав її майже напам’ять, чудово деклямував, робив дотепні коментарі. І якби він був живий, то для мене кращого критика і експерта годі було б шукати. Я запам’ятала один випадок, коли була ще зовсім малою. Якось, на батьківщині батька, а це давнє козацьке зимів’я Мар’янське на Дніпропетровщині зі своїми традиціями, цікавою історією, своєю особливою кухнею (до речі, засновником цього зимів’я був мій пращур – козацький сотник на прізвисько Прощорада, бо був дуже цікавий до всього і часто питав: “Про що рада”. Ми святкували Різдво у бабусиній хаті. Зібралось багато родичів, друзів. Біля печі при свічках батько читав уривки з „Енеїди“. „Енеїда“ запам’-яталась на все життя. Батько був знайомий з Анатолієм Базиле-вичем, захоплювався його ілюстраціями. Якось восени 2006 року я потрапила на виставку, присвячену пам’яті Базилевича, що проходила в музеї Книги та у Лаврі. Там були представлені, окрім ілюстрацій, що увійшли до видання, підготовчі малюнки, ескізи, цікаві пошуки образів, одним словом – колосальна робота, яка стала підґрунтям для створення всім відомих ілюстрацій. Враження від всього цього було неймовірне, і коли рівно через рік мені запропонували ілюструвати „Енеїду“ для подарункового видання, я навіть дещо розгубилась, але сприйняла це як знак долі. Можливо, якщо б я зараз знову взялась ілюструвати „Енеїду“, то книжка була б зовсім іншою, але що зроблено, те зроблено. На запитання чому зроблено саме так, а не інакше, я не можу відповісти: „я так бачу“. Бо енеїдівські образи бачаться мені порізному. Але в процесі підготовчої роботи було вирішено робити книжку саме так, і відповідно, дотримуватись обраної лінії в техніці виконання і тлумаченні образів. Бо скільки людей – стільки можливостей свого бачення, або ще більше“.
О. Тернавська – учасниця національних та міжнародних виставок, професійних конкурсів як графік і живописець. Вона стала ілюстраторкою театрально-художньо-видавничого проєкту „Хлопець хоч куди козак“, завдяки чиїй художній уяві Україна кілька років тому побачила мистецьки оновлену „Енеїду“. Саме для нього створила нові образи персонажів п’єс „Наталка Полтавка“ та „Москаль-чарівник“, які вражають поціновувачів національної культури своїм колоритом.
Докторка філософських наук, професорка катедри української філософії та культури Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Наталія Кривда, характеризуючи „Енеїду“ І. Котляревського розповіла про неповторність Оксаниних робіт і про те, як майстрині вдалося вхопити та перенести в сучасний світ промені українського літературного ренесансу від багаття, розпаленого Котляревським.
О. Тернавська – лавреатка премії „Марка року“: марочний блок „Києво-Печерська лавра 950 років“ (2001), лавреатка призу імені Георгія Нар-бута (найвища нагорода для художників – авторів українських марок, яка щорічно присуджується за найкращий малюнок марки): марочний блок „Шлях з варягів у греки“ (2003).
Творчість мисткині не залишає байдужим жодного читача, який бере до рук книги з її ілюстраціями. Адже вони заставляють побачити в звичному – незвичайне, в буденному – виняткове, глибше пізнавати думки і характери літературних персонажів, змальованих талановитим пером майстрів художнього слова.