За рік великої війни Італія загалом прийняла майже 200 тис. українських біженців. Разом з новоприбулими кількість українців в Італії зросла до півмільйона. Багато новоприбулих разом із земляками, які вже обжилися на Апенінах, та з небайдужими італійцями стали аванґардом в наданні гуманітарної допомоги тим, хто в Україні. Координаційним центром для сотень волонтерів стали Патріярший прокатедральний собор Святої Софії у Римі і релігійне товариство „Свята Софія“, які мають давні благодійні традиції від свого засновника Патріярха Йосифа Сліпого.
Історія сягає 1963 року, коли Й. Сліпий прибув після 18-літнього ув’язнення в таборах до Риму, де розпочалися не лише новий етап його життя та діяльності, але й нова сторінка в літописі Української греко-католицької церкви. Основним завданням Товариства „Свята Софія“, яке одержало юридичний статус 50 років тому, стало збереження спадщини Патріярха Йосифа, втілення в життя його ідей та задумів, підтримання різних проєктів УГКЦ. Окрім цього, Товариство опікується студентами з України, які навчаються в університетах Рима. Зараз Товариство „Свята Софія“ активно допомагає Україні.
„Цей собор завжди був символом єдності „в розсіянні сущого“ українського народу, а в сучасних обставинах, зокрема, після повномаштабного російського вторгнення, взяв на себе місію допомагати Україні у воєнних умовах, став важливим духовним і гуманітарним центром для багатьох біженців з України. Парафіяни нашого собору разом з італійцями уже на другий день об’єднали зусилля задля нашої перемоги“, – каже ректор собору о. Марко-Ярослав Семеген.
Настоятель храму родом з Бережан, випускник Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Патріярха Йосифа Сліпого. Після закінчення семінарії здобув ступінь ліценціята Папського орієнтального інституту у галузі літургійних наук. У Римі з 2009 року, опікувався українськими еміґрантами на всій території Італійської республіки. Із 2013 року – президент Товариства українських католиків „Свята Софія“ і ректор собору. Із 2017 року – член Ради у справах міґрації при Єпископській конференції Італії та директор офісу „Міґрантес“ Апостольського екзархату.
Патріярх хотів, щоб тут було місце, котре збиратиме всіх людей. Цей заповіт тут виконують гідно, єднаючи тепер весь світ з Україною в допомозі проти ординської навали Росії.
Роповідає о. Марко: „Горе України об’єднало людей різних національностей, різних конфесій, релігій і віросповідувань. Папа Франциск надав медикаменти з аптеки Ватикану через папського роздавача милостині Конрада Краєвського. Окрім цього, сам кардинал особисто передав допомогу українцям у вигляді медичних засобів.
Щодня відправляли гуманітарні вантажі. Волонтерський центр взяв на себе медичні витрати на лікування та протезування українських біженців з інвалідністю, закупівлю необхідної ортопедичної продукції для вразливої категорії українців. Ми маємо всі звіти за свої передачі, в нас нічого не пропало, бо ми мали надійних партнерів, як у світі, так і в Україні.
Ми працюємо винятково з церковними інституціями, а вони роздають товари адресно. Днями ми відправили 20-тонні фури з продуктами та ліками до Харкова, Запоріжжя, Херсона. Тісно співпрацюємо з Тернопільським „Карітасом“, Катедральним собором. Маємо безпосередній зв’язок з волонтерськими осередками Тернопільського національного медичного університету ім. І. Горбачевського, Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Патріярха Йосифа Сліпого. Крім гуманітарних вантажів, ми передавали генератори, автомобілі. Саме Архиєпископу і митрополиту Тернопільсько-Зборівському Василію Семенюку ми з іншими священиками Італії передали сім автомобілів (два позашляховики та п’ять реанімобілів) для потреб Збройних сил України. Назагал від нас вийшло 138 одиниць завантаженої техніки, 108 фур в середньому по 20 тонн гуманітарного вантажу.
Римське представництво Християнських асоціяцій італійських робітників відкрило своє „вікно для біженців“ з надання послуг правової допомоги переселенцям з України саме при соборі. Римське муніципальне комунальне підприємство з електроенерґетики та водопостачання також активно співпрацює у пляні гуманітарної допомоги.
Християнські асоціяції італійських робітників за служіння загальному благу в рамках допомоги біженцям з України нагородили Римське товариство „Свята Софія“ відзнакою „Ткацький верстат солідарності“, який нібито створює (плете) соціяльну мережу міста. А ід міської ради Риму ми отримали ще нагороду – статуетку „Мама Рим і її найкращі діти“, зроблену з особливого дерева, яке впало в лісі.
Зараз для тих, хто перебуває під тимчасовим захистом Італії, триває період адаптації. Є актуальним вивчення мови. Було кілька спонзорських проєктів, перші курси по 170 людей. В проєкті – професійна орієнтація. Італія відкрила багато стипендій для наших студентів.
Ми співпрацюємо з головою Християнського товариства українців Італії, координатором оргкомітету „Евромайдан Рим“ тернополянином Олесем Городецьким, який щонеділі проводить маніфестації , часто виступає в етерах місцевих радіо і телебачення, доносячи правду про ситуацію в Україні.
Я ось дивлюся на цей собор Патріярха Йосифа, на цю неймовірну мозаїку, яка ввібрала в себе енерґетику кожного камінця і створила гармонію, яка заворожує своєю силою, величчю і красою. Якщо ближче подивитися: нерівні камінці, горбаті, із западинками, криві. І, якщо виколупаєш один з них, лишається дірка, яка руйнує гармонію, а камінець стане просто грудочкою, яка сама собою і цінності не має. А на мурах вони всі мають своє місце, вносять колорит у загальну картину цього настінного Євангеліє. Ми повинні розуміти, що кожен з нас – камінець і, коли ми укладені в один процес, то ми є його каталізаторами, а коли виборсуємося з нього, то руйнуємо цілеспрямованість дії і самі себе обезсилюємо, стаємо неспосібними нічого потужного зробити. Тому кожен на своєму місці мусить робити те, що може робити. Тоді ця мозаїка працюватиме на нашу перемогу“.