ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – Розпочалися семестральні виклади Релігійного товариства українців католиків „Свята Софія“ США (ТСС А) за участи Осередку праці Наукового товариства ім. Шевченка у Філядельфії. 7 вересня, в день 39-ліття відходу у вічність Йосифа Сліпого (1892-1984), інавґураційний виклад на тему „Патріярх Йосиф Сліпий і діяспорні діячі Наукового товариства ім. Шевченка“ виголосила голова ТСС А д-р Ірина Іванкович. Доповідь була присвячена 150-літтю НТШ, яке перша академія наук відзначатиме в грудні цього року.
Як підкреслила доповідачка, академічні здобутки Й. Сліпого – це не лише численні високонаукові друковані праці, але й створення просвітницьких організацій і установ, які формували українську богословську наукову думку, посідали достойне місце в науковому світі, формували духовну і національну еліту. Серед них слід згадати Богословське наукове товариство і квартальник „Богословія“, Греко-католицьку богословську академію у Львові, і згодом – Український католицький університет ім. Климента Папи в Римі (УКУ).
За значні наукові заслуги, активність у розбудові культурно-національного і релігійного життя 17 лютого 1930 року о. д-ра Йосифа Сліпого обрано дійсним членом Історично-філософічної секції НТШ. З цього моменту взаємини Патріярха Йосифа Сліпого з Товариством були довготривалими, багатогранними і плідними.
Після звільнення з ув’язнення 1963 року він одразу зосередив свою увагу на реанімуванні української науки – субстрату інтелектуального фундаменту українців. Одним із перших починів було створення УКУ, який – за задумом Йосифа Сліпого – мав стати осередком, „що об’єднував НТШ, Українську академію наук, Українське богословське наукове товариство та український університет“.
1965 року президія НТШ в Америці в особливий спосіб вшанувала Патріярха Йосифа, жертвуючи йому символічний дар – дорогоцінну чашу роботи віденсько-львівської ювелірної школи початку XVIII ст. Урочистість відбулася 27 червня в Папській семінарії св. Йосафата в Римі в присутності членів НТШ. Кілька місяців по тому, 9 серпня 1965 року, Головна рада НТШ іменувала Патріярха Йосифа Сліпого Почесним членом НТШ, однак вручення грамоти відбулося лише 8 серпня 1967 року в Римі.
Під час візит до українських громад в різних країнах їхнього поселення Патріярх намагався відвідати осередки НТШ й зустрітися з його членами, як, скажімо, у Сарселі 10 липня 1970 року під час пастирської візити до Франції.
Він дбав, аби НТШ мало відповідні умови для діяльности. Причинившись до закупівлі нового будинку для Українського вільного університету в Мюнхені, Патріярх Йосиф одночасно забезпечив існування НТШ у Німеччині, адже в домі знайшло приміщення рівнож НТШ.
Функціонування новоствореного УУ в Римі вимагало забезпечення відповідної наукової кадри. Тому Патріярх Йосиф збирав навколо нього визначних науковців діяспори, більшість яких були членами НТШ.
За словами І. Іванкович, до ґрона визначних науковців-діячів НТШ належали відомі історики – Петро-Маркіян Ісаїв, Мирослав Лабунька, Василь Ленцик, Леонід Соневицький, Микола Чубатий; мовознавці та літературознавці Константин Біда, Дмитро Бучинський, Олекса Горбач, Константин (Кость) Кисілевський, Василь Лев, Богдан-Іван Лончина, Марія Пшеп’юрська-Овчаренко, Леонід Рудницький, Ярослав-Богдан Рудницький, Віра Селянська (Вовк), Михайло-Ярослав Соневицький, Михайло Тершаковець; юристи і політологи Богдан– Ростислав Боцюрків, Богдан-Тадей Галайчук, Василь Маркусь, Михайло Г. Марунчак, Юрій Старосольський; мистець Святослав Гординський; агроном Петро Зелений; лікар Роман Осінчук; археолог Ярослав Пастернак; композитор Ігор Соневицький; психолог Володимир Янів. Це були спеціялісти різних царин науки, які еміґрували до США, Канади, Бельґії, Німеччини, Еспанії, Арґентини, Бразилії та інших країн вимушеного поселення українців. Великий відсоток цих потужних наукових умів брали рівнож активну участь у Патріярхальному русі, а відтак їхні контакти з Блаженнішим були розлогими й активними.
Доповідачка ґрунтовніше висвітлила контакти Йосифа Сліпого з Миколою Чубатим, Володимиром Яневим та Леонідом Рудницьким.