11 липня поблизу Вашінґтона перестало битися серце полум’яної українки Елегії-Наталії Скочиляс, яка все своє життя працювала на святу ідею становлення та розквіту любої України, досягнувши на теренах своєї другої вітчизни у США видатних успіхів і визнання.
Донька відомого в українському світі громадського діяча, адвоката, кооператора і журналіста Івана Скочиляса народилася в невеличкому польському селищі Маковиську, звідки разом з батьками переїхала до Перемишля, потім через рік до Відня і у 1949 році до Філядельфії, де захистила ступені бакалавра і маґістра в Пенсиль-ванському університеті й зайнялась науковою та дослідницькою працею, з часом здобувши авторитет та довіру найвищих ешелонів влади та стала однією з провідних політологів і представником США в Европі.
Працювала довіреним консультантом цілої низки американських президентів. За дорученням уряду США, як визнаний і шанований політолог-аналітик, трудилася на теренах політичної аналізи і забезпечення мирних процесів у Европі і Україні зокрема. Засновниця Інформаційного документального центру НАТО у Києві.
Основним рефреном її життя, діяльности, здобутків та успіхів завжди було служіння Україні – праця для її становлення, розквіту та міжнародного політичного авторитету. Пластунка, учасниця українського життя любила чарівну українську пісню, мріяла про щасливу долю України і була впевненою, що ця доля буде прекрасною. Вже на смертному ложі чекала перемоги над рашистами. Волею долі мені довелося кілька місяців провести біля ліжка у товаристві цієї дивовижної й прекрасної людини, провести її до межі і віддати на руки Божих ангелів, де її зустріне ласкава усмішка Бога.
Галина Кавка –громадська діячка і, волею долі, товаришка покійної