15 липня, 2021

Візита Зеленського до Німеччини

Армін Лашет та Володимир Зеленський. (Фото: Офіс Президента)

БЕРЛІН. – Робоча візита Президента України Володимира Зеленського до Берліна 11-12 липня була присвячена двом основним темам – мирному вреґулюванню на сході та газопроводу „Північний потік 2“. Канцлерка Анґела Меркель знову повторила вимогу, про яку останнім часом говорили якось не так активно (через це, мабуть, вона й пролунала дещо різко), – про необхідність проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу. І згадала „формулу Штайнмаєра“, яку, мовляв, треба „перенести в українське законодавство“.

Під час зустрічі з Федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром, прізвище якого назавжди ввійшло в історію конфлікту на сході України, „формула“ його імені якраз і не згадувалась. Політика, схоже, весь цей гомін навколо „формули“ дещо дратує. Говорили переважно про українські реформи, деолігархізацію, інвестиції, пандемію. Зустріч проходила, як кажуть, у теплій, дружній атмосфері, попри те, що Ф.-В. Штайнмаєр ставав об’єктом критики Посла України в ФРН за „нечутливість“ у питанні історичної пам’яті та захист проєкту російського газопроводу „Північ­ний потік 2“. Це найбільш неприємна тема в дуже добрих останнім часом українсько-німецьких відносинах. І була фактично основною під час візити в Берлін. Підкріпляє цей висновок і те, що того ж дня з Міністром економіки та енерґетики ФРН Петером Альтмаєром зустрічалися Міністер енерґетики України Герман Галущенко та голова правління „Нафтогазу“ Юрій Вітренко.

14-16 липня А. Меркель буде у Вашінґтоні. Вона підтвердила, що обговорюватиме газову тематику з Президентом США Джо Байденом.

Німці не приховують, що ведуть напружені переговори зі США з метою дійти якогось компромісу щодо газопроводу, тим більше, що нова американська адміністрація продемонструвала більшу „гнучкість“ у цьому питанні, аніж попередники.

Росія тим часом оголосила (чи випадково, що саме в день візити В. Зеленського в Берлін?), що може завершити будівництво труби вже до кінця літа.

А. Меркель традиційно пообіцяла, що російський газогін і після його запуску в експлуатацію (вона в цьому навіть не сумнівається) не замінить український транзит. Мовляв, Берлін вважає, що транзит українською територією „належить до всього газового портфоліо“. Вчергове вона поставила в заслугу своїй країні та Европейській комісії те, що вони домоглися підписання в 2019 році транзитної Угоди між Україною та Росією до 2024 року, яку можна продовжити потім ще на 10 років.

З одним із наступників А. Меркель на посаді глави уряду і до того ж найімовірнішим, Арміном Лашетом, В. Зеленський зустрівся одразу після прибуття в Берлін.

Це стало несподіванкою: і те, що візита виявилася фактично дводенною, а не одноденною, як анонсувала німецька сторона, і що відбулася зустріч із прем’єром федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія А. Лашетом. Саме він веде консервативний бльок – Християнсько-демократичного союзу (яку все ще продовжують називати партією А. Меркель) і Християнсько-соціяль­ного союзу.

В. Зеленський із А. Лашетом порушили ряд питань: про „Північний потік-2“ (проти якого А. Лашет не має жодних зауважень), Норманд­ський формат та ролю у ньому Німеччини, про безпекову ситуацію і економіку. Земля Північний Рейн-Вестфалія – це чи не п’ята частина німецької промисловости, саме там розташовані компанії, які найбільше інвестують в Україну. Зустріч із А. Лашетом тривала в півтора раза довше заплянованого. Це може стати початком доброї співпраці.

Найцікавіше відбувалось під час вечері з Канцлеркою А. Меркель. Зустріч тривала втричі довше заплянованого – три години замість однієї. І це добрий знак – двом політикам було про що говорити. Адже на пресконференції, яку вони провели після кількахвилинного вітання та короткої бесіди (до речі, незвичний формат – вихід до преси „посередині“ спілкування) між ними не відчувалось ворожости, але й теплоти та повного взаєморозуміння теж. Кожен озвучував свою позицію, і позиції ці не були однаковими.

Анґела Меркель і Володимир Зеленський.

На пресконференції А. Меркель Росію згадала кілька разів „тихим незлим“ словом, але ситуацію це не змінює. Ані про зброю, ані про евроатлантичні перспективи України жоден зі співрозмовників перед пресою не згадав.

Найімовірніше, це була остання зустріч двох політиків, принаймні на їхніх теперішніх посадах. І сама А. Меркель кілька разів згадала нас­туп­ний уряд. Яким він буде після парляментських вересневих виборів, наразі сказати важко, але чотириразова канцлерка переконана, що взятий нею курс на підтримку України буде продовжений за будь-яких умов.

Коментарі закриті.