Звернення колишніх радянських політв’язнів до єврейської та української громад Філядельфії
До нас надходять тривожні новини про непорозуміння між вашими громадами навколо пам’ятника 1-ій Українській дивізії Української національної армії на католицькому цвинтарі поблизу Філядельфії. Ця суперечка стає дедалі гострішою, а її учасники все більш неспокійними. Це викликає у нас ще більше тривоги.
Ми, хто підписує це звернення, є учасниками руху опору в Україні в 1960-1980 роках, і через свою ненасильницьку правозахисну діяльність ми відбували довгострокові покарання в радянських тюрмах і таборах ГУЛаґу. Для нас це місце (сумнозвісний архіпелаг) стало символом не лише страждань, але й переосмислення нашої історії. Саме в ГУЛаґу євреї та українці усвідомили те, що чудово сформулював єврейський політв’язень Ар’є Вудка:
„Ми бачили, як адміністрація табору намагалася посіяти розбрат між людьми різних національностей, і розуміли, що ми всі в однаковій ситуації, і у нас один ворог. Тому наша позиція була подолати цей розбрат, який вони сіяли, і діяти разом, допомагати один одному. Не лише особисто, а й між громадами“.
Після звільнення ми стали активними ініціяторами міжнародного діялогу, результатом якого стало кілька українсько-єврейських конференцій у Києві та Єрусалимі, і ми пишаємося їх вагомими результатами. Здавалося, ми досягли головного: наш народ, маючи іншу пам’ять про історію, перестав дивитися на темряву в кожному з нас. І тоді, за словами Бена Баруха, сталося диво: ми поглянули на світло, яке є в нас, і зрозуміли, що ми вільні.
Тому ми не можемо зрозуміти, чому сьогодні у вашому місті спалахнули суперечки, які давно мали б залишитися в минулому. Для нас це певна ознака того, що той самий ворог активізувався і знову намагається посіяти розбрат між нашими громадами. Говоримо це не для того, щоб образити когось із учасників ваших бурхливих дискусій, а для того, щоб ви зрозуміли: так, вогонь ваших зранених сердець тліє, але запалив його наш спільний ворог. Саме він сьогодні нищить українську землю та здійснює геноцидне винищення українського народу. Його інтерес полягає в тому, щоб послабити міжнародну підтримку України, звернувши погляд у бік минулих образ і образ.
Зрозумійте, що марно шукати помилки в арґументах один одного, тому що найбільша помилка – це сама суперечка. Не дайте нам наприкінці життя побачити, що справа українсько-єврейського порозуміння, яку освятило наше табірне братство і яка стала великим здобутком наших народів, сьогодні під загрозою.
Бажаємо миру та процвітання вашим громадам, а також вітаємо єврейську громаду з Рош га-Шана!
Семен Глузман, Ольга Гейко,
Микола Горбаль, Богдан Горинь, Ігор Калинець,
Лариса Лохвицька, Мирослав Маринович,
Микола Матусевич, Леонід Мілявський,
Зорян Попадюк, Олесь Шевченко, Йосиф Зісельс