Верховна Рада України 2 червня ухвалила зміни до Конституції‚ які передбачають деполітизацію і забезпечення незалежности судової влади. Призначення і переведення суддів перенесено до повноважень Вищої ради правосуддя, яка створена замість Вищої ради юстиції. Однак ще протягом двох років президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої ради юстиції. Вища рада правосуддя буде створена не пізніше як 30 квітня 2019 року, до цього часу її функції виконуватиме Вища рада юстиції. Зміни передбачають створення нового Верховного суду.
У президента забрали право утворювати суди, однак дія цієї статті набуває чинности після впровадження нового адміністративно-територіяльного устрою, не пізніше як 31 грудня 2017 року. Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було досі. Функції прокуратури приводяться до европейських стандартів. Адвокатура на суді вперше стає в один ряд з прокуратурою .
„Ми повертаємо українцям право на правду“, – заявив перед голосуванням Президент Петро Порошенко. Від голосування залежала не тільки реформа судів. П. Порошенкові вдалося показати‚ що його команда здатна контролювати ситуацію і приймати складні рішення. Україна досі не схвалила зміни до Конституції щодо Донбасу. У цій ситуації Росія недвозначно натякає, що П. Порошенко уже не контролює ситуацію і просто не може виконати це зобов’язання України, яке прописане у Мінських угодах. Голосування показало‚ що команда П. Порошенка за зміни щодо Донбасу може й не зібрати потрібних голосів, але доводить, що все під її контролею.
Крім того, є ще Міжнародний Валютний Фонд. Хоча більшість непопулярних його вимог Україна фактично виконала, включно з відчутним підняттям тарифів і цін на газ для населення‚ однак наступний транш міжнародної допомоги ще не надходить через відсутність боротьби з корупцією‚ яка впирається в корумпований і продажний суд.
Початок судової реформи, де передбачено створення окремого Антикорупційного суду, має стати сиґналом, що українська влада таки хоче боротись з корупцією. І врешті є міжнародне зобов’язання згідно з Угодою про асоціяцію з Евросоюзом, де записане проведення конституційної судової реформи.
Проте коли прийшов час голосувати за конституційні зміни, то Радикальна партія, „Самопоміч“ і „Батьківщина“ не захотіли голосувати. Вони доводили: „Протягом двох років президент має одноосібне право приймати рішення щодо суддів. Що це за реформа?“. У фракції „Батьківщини“ 13 депутатів проголосували за реформу, а сама Юлія Тимошенко завбачливо утрималась. Деякі члени фракції у момент голосування були відсутні‚ як і Надія Савченко, яка за кілька хвилин перед голосуванням пояснювала з трибуни депутатам, що спільного мають зміни до Конституції і ґраната. Радикали не проголосували за зміни до Конституції. За кілька хвилин до появи президента Олег Ляшко разом з усією фракцією вийшли з залі. Поки П. Порошенко виголошував промову, депутати займалися власними справами: Андрій Іванчук постійно розмовляв по телефону, Антон Геращенко писав‚ Ігор Кононенко читав щось у телефоні. Після голосування у супроводі двох помічників швидко залишив залю провідник фракції „Опозиційного бльоку“ Юрій Бойко.
Усе ж судова реформа в Україні офіційно розпочалася. Залишається сподіватися, що її супротивники не чинитимуть опору оновленню прокуратури та судів незалежної держави.