Росія хоче „відновити” взаємини з США
МОСКВА. – Росія сподівається „відновити” відносини з США після президентських виборів в Америці. „Так довго як наші американські партнери є готові на це”, – додав Дмитро Пєсков, представник Кремля у своїх коментарях для російської преси 8 листопада, в день американських виборів. („U.S. News & World Report”)
Литва отримала нову зброю
ВІЛЬНЮС. – Збройні Сили Литви отримали нову стрілецьку зброю типу „АХМС”‚ яку буде видано воякам до кінця цього року, повідомив литовський уряд 8 листопада. Нова зброя вироблена у Великобританії компанією „Екюресі Інтернешинал“ згідно з контрактом вартістю 1.4 млн. дол. Нова зброя дозволить сухопутнім військам влучати в ціль на відстані майже однієї милі. („United Press International”)
Оприлюднено імена жертводавців
ВАШІНҐТОН. – Федеральна Виборча Комісія оприлюднила найновіші списки жертводавців на президентську кампанію. Найбільші жертводавці для обох кандидатів мали єврейське походження. Пожертви для Гиларі Клінтон зробили Дональд Сусман (20 млн. дол.), Дж. Б. і Мері Пріцґери (15 млн. дол.), Хаїм і Шерил Сабани (12.5 млн. дол.), Джордж Сорос (11.8 млн. дол.) і С. Давид Абрагам (9.6 млн. дол.)‚ для Дональда Трампа Шелдон і Міріям Адельсони (дали 40 млн. дол. на підтримку республіканських кандидатів) і Бернард Маркус (7 млн. дол.). У президентських виборах 2012 року єврейські жертводавці склали 160 млн. дол., з яких 71 відс. пішло на переобрання Президента Барака Обами, а 29 відс. – на кампанію республіканця Мита Ромні. Від 1928 року пересічно 75 відс. єврейських виборців голосувало за демократичного кандидата на кожних президентських виборах. Але цього року 95 відс. єврейських жертводавців підтримували Г. Клінтон. („The Times of Israel”)
Чи повинен президент знати другу мову?
ПАЛО-АЛЬТО, Каліфорнія. – Велика інтернет компанія „Ґуґл” і компанія перекладів на інтернеті „Ван Авер Тренслейшен” оприлюднили минулого місяця висліди опитувань американців про те, чи Президент США повинний знати другу мову. Більшість (52 відс.) опитуваних відповіло, що „англійська мова вистачає наступному президентові”. Якщо президент мав би знати другу мову, тоді найбільше число опитуваних (27 відс.) вибрало б еспанську мову. Відтак слідували китайська (6.5 відс.), російська (4.3 відс.), французька (3.8 відс.), арабська (3.7 відс.) та німецька (2.7 відс.) мови. („The Washington Times”)
В’єтнам заарештував блоґера
ГО-ЧІ-МІНГ. – В’єтнамська поліція заарештувала 2 листопада так званого блоґера, котрий писав протидержавні коментарі на комп’ютері в цій комуністичній країні. 52-лінього лікаря Го Ван Гай звинувачують у „поширенні інформації та документів в інтернеті‚ які є проти Соціялістичної Республіки В’єтнаму”. Його коментарі зникли з інтернету 3 листопада. („Associated Press”)
Пентагон стримав повернення бонусів
ВАШІНҐТОН. – Пентагон перестав вимагати повернення бонусів, які були неправильно виплачені членам каліфорнійської Національної ґвардії за те‚ що вони відновили свій службовий контракт і служили в Іраку та Афганістані. Секретар оборони Еш Картер 26 жовтня наказав Пентагонові стримати цей процес після того‚ як почув гостру реакцію від конґресменів з обох партій, які слушно підкреслювали, що помилкове виплачення бонусів не було з вини військовослужбовців‚ котрі отримали їх. („Associated Press”)
Оголошено термін військам США
ТОКІО. – Під час візити до Японії 26 жовтня Президент Філіпінів Родріґо Дутерте заявив, що він хоче‚ щоб американські війська залишили його країну до двох років. Це вже не перший раз він висунув таку вимогу, але тим разом оголосив термін. („The New York Times”)
Протестують проти Пекіну
ГОНҐ-КОНҐ. – Кілька тисяч осіб демонструвало 6 листопада в Гонґ-Конґу проти намагань комуністичного Китаю не визнати вибір двох нових законодавців до леґіслятури Гонґ-Конґу. Під час їхнього заприсяження на посаду минулого місяця вони виставили прапор з написом „Гонґ-Конґ – це не Китай” і присягнули обороняти „народ Гонґ-Конґу”. 7 листопада Пекін таки втрутився безпосередньо в цю справу, забороняючи їм вступ на посаду. Таким чином китайський уряд зіґнорував незалежні гонґ-конґські суди, і це збільшило правдоподібність дальших протестів. Великі вуличні демонстрації два роки тому не довели до розширення демократії, але породили рух за незалежність. Державний Департамент США видав заяву 7 листопада, висловлюючи сильну підтримки леґіслятурі Гонґ-Конґу та незалежному судівництву. („Associated Press”)
В Ісляндії зростає радикальна партія
РЕЙК’ЯВІК. – Піратська партія, яка представляє радикальний рух анархістів‚ створений менше ніж чотири років тому, здобула третє місце в національних виборах країни 29 жовтня. Згідно з результатами виборів‚ оприлюдненими 30 жовтня, число „піратів“ в парляменті збільшилося більше‚ ніж втричі. Це запевняє партії майбутність в політиці країни на наступних кілька років. („The Washington Post”)
Зросте соціяльне забезпечення
ВАШІНҐТОН. – Наступного року пенсіонери та інші одержувачі соціяльного забезпечення отримають підвишку на 0.3 відс. Для пересічного пенсіонера це буде менше ніж 4 дол. місячно. Цього року не було підвишки, а наступного року підвишка буде низькою‚ тому що інфляція є низькою. Понад 60 млн. осіб отримують соціяльне забезпечення. („Associated Press”)
Арешти міґрантів зросли на чверть
ВАШІНҐТОН. – Департамент Національної Безпеки повідомив, що до кінця вересня Прикордонна служба США затримала 408,870 нелеґальних міґрантів на південному заході країни за минулих 12 місяців. Це вказує на зріст арештів від попереднього року на 23 відс. Нелеґальні міґранти часто беруть дітей зі собою, тому що це зменшує можливість їх депортації. Більшість заарештованих нелеґальних міґрантів є з Центральної Америки. („Los Angeles Times”)
Американці працюють більше часу
НЮ-ЙОРК. – Американці працюють більше часу‚ ніж европейці, відходять на пенсію пізніше і беруть менше вакацій. Це є висліди економістів з Арізонського державного університету, МекМестер університету (Онтаріо) та Ґете університету (Франкфурт). Робітники в США працюють майже на 25 відс. більше годин‚ ніж европейці, тобно на 258 годин річно, або приблизно одну годину більше під час кожного робочого дня. Аналітики кажуть, що це є тому‚ що в Европі податки є багато вищі і це знеохочує людей від праці. Також профспілки в Европі є багато сильніші‚ ніж в Америці. Третім чинником є пенсії в Европі, які є щедрішими від американських. До початку 1970-их років вчені не бачили великої різниці в годинах праці в США та Західній Европі. („Bloomberg News”)
Заклик Папи не мав впливу
ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. — У червні 2015 року Папа Франциск видав енцикліку „Laudato si”, в якій звернувся до 1.2 млрд. католиків у світі з закликом до дії щодо кліматичних змін на нашій плянеті. Одначе дослідники при Пенсильванському університеті прийшли до висновку, що серед американської публіки відгук на заклик Папи був слабкий. Опитування серед католиків і некатоликів – проведені перед і після оголошення енцикліки – виявили, що не було жодної помітної зміни кількости осіб‚ які вірять у кліматичні зміни. Папську енцикліку привітали демократи та різні ліберальні групи, але консервативні католики скритикували її, ставлячи під сумнів компетентність Папи в цій ділянці. („The Philadelphia Inquirer”)