У Нідерляндах знову почалося судове засідання у справі МН17

ГААҐА. – 8 червня у судовому комп­лек­сі „Шіпгол” у Нідерляндах від­но­вився процес у справі щодо збитого над Донбасом у 2014 році літака рейсу МН17.

До початку слухань Сілена Фредрікс, яка втратила 23-річного сина, котрий був на борту збитого літака разом зі своєю дівчиною, розповіла, що налаш­то­вана рішуче і сподівається, що коро­навірус не завадить слуханням.

У зв’язку з поширенням коронавірусу кількість людей, які можуть перебувати у суді, обмежена.

У залі присутні судді, прокурори, роди­чі загиблих, захист одного з підозрю­ваних – підполковника-спец­призначенця Головного розвідуваль­ного управління (ГРУ) Росії Олега Пулатова, який виявив бажання брати участь у судовому процесі. Інтереси О. Пулатова представляють адвокати Сабіна тен Дусхате та Бавдевейн ван Ейк з нідерляндської юридичної фірми. Двоє нідерляндських адвокатів спів­працюють із російською колеґою Оленою Кутьїною, якої у залі суду немає.

У пресцентрі можна побачити з десяток журналістів. Загалом до проце­су допущено 100 осіб.

Усі охочі можуть стежити за проце­сом через пряму трансляцію. Вона відбувається нідерляндською та англій­ською мовами.

У перебігу засідання 8 червня пере­важно виступала сторона обвину­ва­чення, яка розповіла про складнощі в зборі доказів, і вчергове наголосила про докази того, що „Бук”, який збив літак був на території, підконтрольній підтримуваним Росією силам. Засідання протривало сім годин.

Також головуючий суддя заявив, що суд хотів долучити до справи засек­речені супутникові знімки, на яких зафіксовано запуск ракети по літаку і таким чином, розсекретити їх. За його словами, прокуратура Нідерляндів відправила відповідний запит у США ще в 2014 році, а у відповідь отримала меморандум з описом знімків і техніч­ною інформацією до них. Національний прокурор по боротьбі з тероризмом Нідерляндів ознайомився з цим мемо­ран­думом.

„Прокурор дійшов висновку, що меморандум був підтриманий іншими джерелами, з якими він ознайомився. Він також запросив, щоб його висновки були долучені до досьє. Влада США проінформувала про те, що не може надати додаткові дані щодо запуску ракети на додаток до цього меморан­думу”, – сказав головуючий суддя. Таким чином, за його словами, мемо­ран­дум, наданий США, і висновок прокурора Нідерляндів по боротьбі з тероризмом були долучені до матерія­лів справи.

9 червня сторона обвинувачення детально поінформувала, чому слідство відкинуло різні теорії про катастрофу пасажирського лайнера, які підтриму­вали російські ЗМІ та офіційні пред­ставники Росії.

Ідеться, зокрема, про твердження, нібито „Боїнґ” міг бути збитий україн­ським військовим літаком. Слідство проаналізувало дані радарів, які працю­вали в момент катастрофи „Боїнґа”. Жоден український радар у зоні катаст­рофи в її момент не працював. Росій­ський диспетчерський радар не встано­вив присутности інших літаків поряд із літаком рейсу МН17. Він не зафіксував і пуск ракети, проте експер­ти вважають це цілком логічним з огляду на невеликий розмір ракети в порівнянні з літаком. Дані військових радарів Росія слідчій групі не передала, а про супутни­кові знімки російська сторона також повідо­мила, що вони збережені не були.

Обвинувачення згадало і про те, що знайшло людину, яка видавала себе за „іспанського диспетчера Карлоса” і нібито повідомляла про українські літаки поруч із „Боїнґом”. Він зізнався, що не є диспетчером, а за брехню йому заплатили.

Слідство також відкинуло вислов­лену російським концерном „Алмаз-Антей” версію, нібито „Боїнґ” міг бути збитий із території, контрольованої владою України.

Обвинувачення також вивчило дані про ракету, передані міністерством оборони Росії в 2018 році. Російське військове відомство стверджувало, що ракета, якою міг бути збитий „Боїнґ”, була передана в українську військову частину ще в 1986 році. Слідство заяви­ло, що в документах є супереч­ності, зокрема, тип ракети, про який у них говориться, не відповідає тому типу, яким імовірно був збитий маляйзій­ський літак. Крім того, за документами 1991 року ракети з таким номером в українській частині, про яку йшлося, не було.

Засідання суду призначені від 8 червня до 3 липня, але наразі досте­менно невідомо, чи суд відбуватиметься щодня. Не виключено, що через коронавірус слухання можуть бути перенесені чи скасовані.

У березні цього року Окружний суд Гааґи розпочав розгляд справи про катастрофу літака рейсу МН17 у небі над Донбасом. Через коронавірус судові засідання відбулися лише 9, 10 і 23 березня.

19 червня 2019 року Міжнародна спільна слідча група назвала імена чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування та бойового застосу­вання „Бука”. Це так званий колишній міністер оборони „ДНР” Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ генштабу збройних сил Росії, глава „ГРУ ДНР” Сергій Дубинський, підполков­ник-спецпризначенець ГРУ О. Пулатов (усі – грома­дяни Російської Федерації), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці „ДНР”.

Міжнародна слідча група повідомила, що маляйзій­ський „Боїнґ” був збитий 17 липня 2014 зенітно-ракетним комплек­сом „Бук”, який належить 53-ій зенітно-ракетній бриґаді протиповіт­ряної оборони російських збройних сил, дисльокованій у Курську.

„Укрінформ”, Радіо Свобода