24 січня до Національної бібліотеки України ім. Володимира Вернадського завітало багато гостей на творчу зустріч з відомим дослідником української діяспори Сергієм Козаком.
С. Козак – літературознавець, публіцист, бібліограф, член Національної спілки письменників України, доктор філософії Українського Вільного Університету, лавреат багатьох літературних премій‚ автор книжок „Омріяний дзвін“ (1995), „Скресання криги“ (1996), „З усіх чужин“ (1997), „Колядки над Ізаром“ (2000), „Гортаючи пожовклі сторінки“ (2002), „Волинська літературна еміґрація“ (2007, 2012), „Як вони пишуть“ (2013), „Українська література у вигнанні“ (2014), „Українська діяспора: літературний контекст“ (2015)‚ фотоальбомів „Полтавщина літературна“ (2015) й „На берегах Хоролу і Сули: полтавські шляхи Тараса Шевченка“ та інших.
У його творчому доробку упорядкування книжки спогадів про Тодося Осьмачку „Живий Осьмачка“, книжок публіцистики Василя Гришка „Карби часу“ і Михайла Воскобійника „Україна-XX: національна ідея і чин“, а також книжок „Українська планета Ді-Пі“, „Українська еміґрація“, „Біографії“, „Від Івана Багряного до Миколи Гоголя“, „Архів діяспори“, „Його голос чути досі“ (про Анатолія Дімарова), „Героям слава!“, „Любіть Україну!“, „Висока вона, Тарасова гора“, „Іван Багряний: український письменник і політичний діяч“, „Від „Скельки“ до „Буйного вітру“, „Мовний всесвіт Івана Багряного“.
Ведучий імпрези, генеральний директор бібліотеки Володимир Попик у вітальному слові зазначив, що такі творчі зустрічі з яскравими, цікавими особистостями проводяться не тільки з нагоди 100-річчя бібліотеки, а й на постійній основі. Книгозбірня надала можливість науковій і культурній спільноті, та й загалом українському читачеві ширше ознайомитися з книжкою С. Козака „Раритети української діяспори (Київ: Ярославів Вал, 2017), яка отримала нагороду всеукраїнського конкурсу „Найкраща книга України“ 2017 року, заснованого Державним комітетом телебачення і радіомовлення України.
В. Попик повідомив також про проєкти зі збереження історико-культурної спадщини, що здійснюються у бібліотеці, про формування електронних і цифрових ресурсів, зокрема проєкт „Ucrainica“, який має на меті охопити архівні, рукописні й друковані джерела, створені в Україні та інших державах, про Україну, її історію, економіку, культуру. У цьому контексті бібліографічні дослідження С. Козака є дуже важливими з огляду на забезпечення доступу до маловідомих в Україні часописів української діяспори, до ґрунтовних знань, введення до наукового обігу значного масиву ще повністю не пізнаних і не осягнутих здобутків українського народу.
С. Козак розповів про факти з його біографії, роки навчання та професійного становлення як журналіста, літературознавця, багаторічну роботу головним редактором газети „Українські вісті“ упродовж 1991-2000 років і творчу працю після повернення в Україну. Вже в Україні він зміг сповна використати набуті знання з історії, культури української діяспори і створити за останнє десятиріччя низку бібліографічних досліджень, що розкривають зміст унікальних часописів, які виходили в Німеччині, Австрії, Арґентині, США та Канаді.
За словами С. Козака, до такої праці його надихали зустрічі з яскравими особистостями українського закордоння, видатними діячами української культури, з якими він мав змогу особисто спілкуватися. Це були Юрій Шевельов, Григорій Костюк, Василь Барка, Олексій Коновал, Петро Одарченко, Михайло Воскобійник, Ася Гумецька, Леонід Рудницький, Галина Воскобійник, Леонід Лиман, а також опрацювання матеріялів багатьох архівів української діяспори у Дітройті, Чикаґо, Норт-Порті, Калґарі, Торонто й архіву редакції часопису „Українські Вісті“ з цінними матеріялами про незабутніх творців української закордонної періодики Івана Багряного, Юрія Лавріненка, Уласа Самчука, Г. Костюка, Віталія Бендера та інших.
Після виступу С. Козака першим до слова було запрошено лавреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, директора видавництва „Ярославів Вал“ Михайла Слабошпицького, який, зокрема, наголосив: „Не можу втриматися, щоб не сказати про те, як втішені мої амбіції видавця, що саме „Ярославів Вал“ причетний до виходу у світ „Раритетів“. Це дивовижна подія! Кожна людина, яка має зацікавлення не тільки українськими феноменами поза Україною, а й взагалі українством, не може не оцінити цього видання. У спаленій Европі по Другій світовій війні українці почали творити культурний феномен, ті раритети, які поціновано Сергієм Козаком у його дослідженні. Я давно побачив, що він працює за цілий відділ наукової інституції. Ці його видання читатимуть і через 100 років, і через 200. Бо це – потрібне. Це не той випадок, коли текст старіє. „Раритети“ стануть у пригоді представникам різних галузей науки. Із цим виданням відбулася подія винятково важливого значення в усій гуманітарній сфері України“.
Доктор історичних наук, проф. Юрій Шаповал акцентував на важливості здобутків С. Козака в контексті вивчення нашої історії, їх величезне значення для відтворення цілісности минулого України, дослідження життєпису її найкращих представників, розкиданих волею долі та обставин по всьому світу. За словами науковця, „Раритети української діяспори“ С. Козака мають широкий науковий і пізнавальний інтерес. Він висловив автору глибоку вдячність за титанічну працю від армії дослідників, істориків.
Доктор філологічних наук Микола Тимошик звернув увагу авдиторії, що С. Козак – це той журналіст, який відповідає званню українського інтеліґента згідно з порядністю, патріотизмом, професійністю. Він закликав громаду висунути кандидатуру С. Козака до присвоєння йому почесного наукового звання або відзначення його праці державною премією за вагомі наукові здобутки, яскравим прикладом яких є чотиритомне видання „Раритети української діяспори“.
Доктор історичних наук Тетяна Антонюк підкреслила передбачуваність цього важливого для української історії дослідження, хоча б з огляду на контекст тривалої співпраці автора з представниками діяспори (редаґування часопису „Українські Вісті“, захист дисертації в УВУ, спільна діяльність з Фундацією ім. І. Багряного тощо).
Доктор наук із соціяльних комунікацій, завідувач відділу науково-бібліографічної інформації бібліотеки Тетяна Добко наголосила, що доробок С. Козака – це приклад для молоді, адже ж підготовка бібліографічних покажчиків вимагає від укладача ретельности й точности, а також наполегливости і творчого підходу, відзначила фаховість і професійність підготовлених ним бібліографічних праць, їх забезпечення довідковим апаратом – іменними покажчиками та безперечне значення для розвитку української науки. За словами науковця, презентоване чотиритомне видання є цінним надбанням в царині журналістики, літературознавства, бібліографістики, охоплює систематичні покажчики змісту ряду газет.
До вітального слова долучилися письменник, представник Фундації ім. І. Багряного в Києві Олександер Шугай, який подякував авторові за вагомий науковий доробок і пригадав цікаві моменти формування С. Козака як особистости.
Голова Луганського обласного об’єднання „Просвіта“ Володимир Семистяга зазначив, що за працями С. Козака навчалися його студенти, передав від них слова вдячности та наголосив на необхідності збереження наукової та історичної спадщини, зосібна й на окупованих територіях.
Головний редактор журналу „Музика“ Володимир Корнійчук запропонував висунути працю С. Козака „Раритети української діяспори“ на здобуття Національної премії України ім. Т. Шевченка.
Наприкінці зустрічі С. Козак подякував Фундації ім. І. Багряного за важливу допомогу у виданні чотиритомника, а також передав до фондів бібліотеки свої нові книжки.