Про Тараса Шевченка розповідає Надія Частакова. (Фото: книгарня „Є“)
КРОПИВНИЦЬКИЙ. – 4 березня у книгарні „Є“ з нагоди днів пам’яті Тараса Шевченка відбулась лекція-діялог Надії Частакової про те‚ чи перетинається канонізований літературознавством Т. Шевченко із сьогоденням, з буднями нашого сучасника?
Н. Частакова – філолог за освітою і за покликанням‚ авторка збірок „Готика“ і „Приручення лиса“‚ членка обласного літоб’єднання „Степ“ і Національної спілки письменників України. Міркуючи на цю непросту тему, лекторка посилалася на публіцистичний доробок Івана Дзюби, який, полемізуючи із групою авторів із Луганського педагогічного університету, показував, як побутова алергія на Т. Шевченка переростає на шевченкофобію, а потім і українофобію. Ця полеміка тривала ще до початку російсько-української війни, отож висновки науковця отримали підтвердження гіркою реальністю.
Дехто сприймає Т. Шевченка лише як мистецьке явище, не маючи інтелектуальної змоги поставити його в історичний контекст. Якщо ж це зробити, то з’являється зовсім інший маштаб. Т. Шевченко і Шандор Петефі, Т. Шевченко і Юліюш Словацький, Т. Шевченко і Адам Міцкевич, Т. Шевченко і Віктор Гюґо. Усе це предтечі і виразники національного відродження свого народу. І жоден народ не намагається вирвати своїх геніїв із того контексту, в якому вони творили. Нападки ж на Т. Шевченка почалися ще за його життя. Пізніше саме зневага і ненависть до Т. Шевченка стала відмітною рисою чорносотенців.
Здається, з часом вона мала б зникнути, але ті ж луганські науковці, з якими полемізував І. Дзюба, стверджують: Т. Шевченко – хрещений батько українського націоналізму. Та, розгортаючи поняття націоналізму, вони зміщують акценти і фактично подають його, як нацизм. Тож за інтелектуальною маскою фактично криється українофобія. Саме її розпалювання є ключовим завданням інформаційної війни проти України, яка триває уже не один рік. І вона теж не може не впливати на масове сприйняття Кобзаря.
Інша річ, коли образ Т. Шевченка, його спадок беруться інтерпретувати бездарні або малоосвічені люди. В Україні є пам’ятники поетові, виконані примітивно, на низькому художньому рівні. Актуальним є заклик видатного поета Івана Драча: „Зніміть із Шевченка кожуха!“. Н. Частакова робить висновок: любити Україну і любити Шевченка, це одне й те саме.