ЧЕРКАСИ. – 22 березня у обласному краєзнавчому музеї відкрито виставку „Народна ікона Середньої Наддніпрянщини XVIII-XIX ст.“ У фондах музею налічується близько 180 ікон, які зібрані з різних куточків Черкащини. Основою їх складає велика колекція Миколи та Галини Корнієнків, передана з Тимошівського музею народного мистецтва в 1991 році. Саме вони збирали по селах ікони, які були вперше виставлені того року.
На виставці предоставлено 50 ікон. Організували виставку завідуюча відділом етнографії музею Тетяна Григоренко і заступник директора Вікторія Наумчук. На відкритті виступили Заслужений працівник культури, художник Віктор Крючков, реставратор і колекціонер ікон Юрій Коваленко, краєзнавець, дослідник історії краю Олександр Самков.
Українська народна ікона була мальована переважно на липових чи соснових дошках або на домотканому полотні. Виконували її сільські малярі, яких називали богомазами. Своїм малярським ремеслом майстер-богомаз, який працював на полі, також мав змогу заробити додаткові гроші для утримання родини.
Майже в кожній сільській хаті були ікони. Вони займали центральне міце, на покутті. Люди називали ікони „богами” або „образами”.
Джерелом багатьох ікон був фолкльор та народні перекази і леґенди українських сіл. Тому часто бачимо святих на іконах, схожих на селян, а вбрання нагадує тогочасове, селянське.
Унікальним для українського наївного іконописного стилю є зображення квітів на образах. Ці квіткові орнаменти багаті, різноманітні і кольористі, особливо на іконах Черкащини, південної Київщини та Поділля. Загалом композиція сільської ікони є спрощена, мальована графічно, без перспективи. Кольорит побудований на гармонійності білого кольору із теплими кольорами – червоно-коричневим, жовтим і зеленим.
Музей також випустив два комплекти листівок „Образ Пресвятої Богородиці” та „Народна ікона Середньої Наддніпрянщини”, на яких представлені народні ікони з фондової колекції обласного краєзнавчого музею. Виставка триватиме до осені.