Останні повідомлення про можливість розширення Групи Семи (G-7) – знову – щоб включити Російську Федерацію викликали хвилі сильного занепокоєння у світовій українській спільноті.
Такий немислимий крок у реальності сучасного геополітичного клімату став би абсолютним глузуванням над Гаазькою деклярацією Групи Семи, прийнятою 24 березня 2014 року лідерами Групи Семи та президентами Европейського Сою на підтримку суверенітету, територіяльної цілісности та незалежности України.
Гаазька деклярація Групи Семи однозначно стверджує, що лідери Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів, президент Европейської Ради і президент Европейської Комісії зустрілися в Гаазі, щоб: (1) знову підтвердити їх підтримку суверенітету, територіяльної цілісности і незалежности України; (2) катеґорично засудити незаконну спробу Росії анексувати Крим в обхід міжнародного права та визначених міжнародних зобов’язань; (3) продемонструвати, що вони залишаються готовими посилити свої заходи, в тому числі запровадити скоординовані галузеві санкції, які матимуть дедалі більш значний вплив на російську економіку, якщо Росія продовжить ескаляцію ситуації; і (4) призупинити свою участь у Групі Восьми, допоки Росія не змінить свій курс і не буде відновлено атмосферу, в якій Група Восьми зможе вести змістовну дискусію.
З часу Гаазької деклярації Групи Семи Росія чітко акцентувала свою повну зневагу до міжнародного права та основних цінностей, які поділяють усі країни-члени Групи Семи та EС.
Дійсно Росія не тільки продовжує окупувати Крим, прямо порушуючи її міжнародні зобов’язання, але також згодом вторглась і продовжує незаконну окупацію частин східної України.
Внаслідок безперервної військової аґресії Росії проти України на Донбасі загинуло понад 13 тис. осіб та поранено понад 30 тис. осіб, а в Україні зараз понад 1.5 млн. внутрішньо переміщених осіб.
Ця безжальна військова аґресія призвела також до того, що російські сили на сході України збили цивільний літак MH-17 у липні 2014 року, що викликало відчуття жаху у всьому світі і викликало велике горе у близько 300 сімей у Нідерляндах, Маляйзії, Австралії, Індонезії, Сполученому Королівстві, Німеччині, Бельгії, Філіпінах, Канаді, Новій Зеляндії та Сполучених Штатах.
Далі правозахисні організації повідомляють про постійні кричущі зловживання релігійними, політичними, мовними та культурними правами і свободами кримськотатарського та українського населення Криму, жителів окупованих Росією територій на Донбасі та українських політичних та військових в’язнів у Росії.
Виходячи з сьогоднішнього ґльобального клімату транскордонних мобілізованих протестів, громадянське суспільство дуже чітко демонструє свою нетерпимість до всіх форм расизму та нехтування основними правами людини.
Крім України, з часу Гаазької деклярації Групи Семи Росія вчинила різні форми гібридної аґресії в інших частинах світу.
Росія втручалася в демократичні процеси на Заході, включаючи президентські вибори у Сполучених Штатах у 2016 році та президентські вибори у Франції у 2017 році, плянувала жорстоке повалення обраного уряду в Чорногорії, стимулювала сепаратизм у Каталонії та фінансово підтримувала іноземні політичні партії. Відбулися політичні вбивства, в тому числі невдалий замах із застосуванням хeмічного нервово-паралітичного реаґенту на кремлівську мішень у Солсбері, Англія. Росія була звинувачена у кібератаках проти державних систем та життєво важливих елементів інфраструктури в західному світі. Росія також бере участь у маштабних дезінформаційних кампаніях, спрямованих на дискредитацію та послаблення Заходу, включаючи країни-члени Групи Семи та EС.
Неймовірно, але в той час, коли весь світ консолідувався для боротьби з пандемією COVID-19, Росія продовжувала безкарно порушувати свої міжнародні зобов’язання з прав людини та припинення вогню в Україні.
За цих обставин будь-які розмови про розширення Групи Семи із включенням Росії, навіть якщо в кінцевому підсумку і будуть відхилені, все ж таки демонструватимуть розбіжність поглядів у цьому питанні. Це трактуватиметься як ознака слабкости Групи Семи та EС, і мотивуватиме Росію посилити свій контроль над Кримом та продовжувати свою експансіоністську політику на сході України та інших частинах світу на шкоду країнам-членам Групи Семи, EС та ґльобальній безпеці.
Тому лідери Групи Семи та президенти EС повинні видати чітку деклярацію, підтверджуючи: (І) їх прихильність до виконання Гаазької деклярації Групи Семи; (ІІ) їх постійну підтримку суверенітету, територіяльної цілісности та незалежности України; та (ІІІ) що вони не відновлять своєї участи у колишньому форматі Групи Восьми і не запросять Російську Федерацію брати участь у майбутніх самітах Групи Семи до тих пір, поки Росія однозначно не продемонструє, що вона розділяє основні цінності країн-членів Групи Семи та EС, включаючи повагу принципів суверенітету та невтручання в справи інших держав, і повністю не припинить свою незаконну окупацію Криму та частини східної України.
Евген Чолій,
президент Громадської організації „Україна-2050”,
Київ