У висліді санкцій та війни проти України Росія має значні труднощі з придбанням за кордоном нових науково-технологічних розробок, а також у підготуванні фахівців високих технологій, які масово виїздять за кордон. Це призводить до катастроф, про які у Москві не хочуть вести мову або применшують їхній шкідливий вплив. Нижче вміщено вістки про деякі з катастроф, що сталися цього року.
8 cерпня на базі Військово-морської фльоти Росії у Ньоноксі біля Сєверодвінська стався вибух: загинули науковці Російського федерального ядерного центру та представники Міністерства оборони, а екологи повідомили про підвищення рівня радіяції у Сєверодвінську, на відстані 30 кілометрів від місця події, у 16 разів. Йшлося про перспективну крилату ракету з ядерною силовою установкою 9М730 „Буревісник“ (за кодифікацією НАТО – SSC-X-9 Skyfall). Вибух зафіксував Норвезький сейсмологічний центр NORSAR на станції в Бардуфосе. Підвищений рівень бета-випромінювання був 9-11 серпня в Архангельську.
Вперше про існування такої ракети повідомив Президент Росії Володимир Путін у зверненні до Федеральних зборів 1 березня 2018 року. Завдяки ядерній силовій установці ракета матиме практично необмежений радіюс дії, буде здатна рухатись із надзвуковою швидкістю, зможе долати будь-які системи протиракетної оборони.
Американська розвідка зареєструвала перші випробувальні пуски нової ракети в червні 2016 року. Відтоді й до 26 лютого 2018 року було здійснено до 12 випробувальних пусків. Успішним американські розвідники вважають лише один пуск, що відбувся в листопаді 2017 року. Хоча тривалість цього лету становила близько двох хвилин, під час нього було задіяно всі складові нової крилатої ракети. Запуски ракети відбувались на на острові Південний архіпелагу Нова Земля.
За даними державної корпорації „Росатом“ вибух у серпні 2019 року стався при випробуванні малогабаритної реактивної рухової установки, у двигуні якої використовується радіоактивне ізотопне джерело живлення. Катастрофу засекретили.
Невдовзі Організація з всеосяжної заборони ядерних випробувань втратила зв’язок з двома вимірювальними станціями, що розташовані найближче до місця події, згодом було втрачено зв’язок з ще двома станціями. Всі станції знаходились на шляху маси повітря з місця інциденту. На думку норвезького експерта з ядерної безпеки Нільса Бомерса вибух стався з ядерним реактором, в якому відбувались реакції поділу.
Міністерство оборони Росії спростувало інформацію про радіоактивні викиди, але на вимогу військових затока Білого моря, де стався вибух, була закрита на місяць для вільного плавання.
Високопосадовець Адміністрації Президента США Дональда Трампа на умовах анонімности висловив глибокий скептицизм щодо пояснення Москви: „Ми продовжуємо стежити за подіями на крайній півночі Росії, але запевнення Москви, що „все нормально“, звучать фальшиво до нас“, – сказав чиновник й порівняв події в Архангельській області з вибухом на Чорнобильській атомній станції у 1986 році.
5 травня літак „Sukhoi Superjet 100“ з назвою „Мустай Карим“, що здійснював рейс Москва-Мурманськ, був змушений повернутися на летовище Шереметьєво через технічні негаразди. Під час невдалого приземлення з вини залоги, яка не була навчена пілотуванню в ручному режимі при відмові електроніки‚ літак отримав пошкодження, що стали причиною виникнення пожежі. Загинула 41 людина.
1 червня на хемічному заводі „Кристал“ біля міста Дзержинська, Нижегородської области‚ сталася техногенна катастрофа. Два вибухи у сховищі вибухових речовин призвели до великої пожежі. Вибухова хвиля вибила вікна в будинках на відстані до трьох кілометрів. Пошкоджені 70 дитячих садків й 31 школа. Поранені 89 осіб. Вістка про це поширилася серед населення‚ але 4 червня було застосовано новий закон, який заборонив поширення суспільно значущої інформації під видом достовірних повідомлень.
27 червня на летовищі Нижнеанґарськ в Бурятії згорів літак Ан-24РВ авіокомпанії „Анґара“. Після приземлення літак зійшов з смуги, вдарився у будівлі й загорівся. Загинули члени залоги.
1 липня на атомній глибоководній станції АС-31 „Лошарик“, що була на полігоні бойового приготування Північної фльоти у Баренцевому морі, сталася пожежа, загинули 14 старших офіцерів. Серед них — сім капітанів 1-ої ранґи, два Герої Російської Федерації. Пожежа виникла в акумуляторному відділі. Носієм АС-12 був атомний підводний човен „Подмосков’я“. „Лошарик“ вважався найбільш недосяжним і безшумним кораблем російської фльоти. Його не бачили гідроакустичні системи противника, він міг залягти на дно океану, а також пересуватися на дні моря, щоб непомітно підійти для атаки.
Вибух енерґетичної батареї пояснюють тим, що раніше подібні станції мали надійні срібно-цинкові акумулятори, які виробляли в Україні. Сталася війна і Росії довелося замінити виробника, який випускає російські литіонні батареї. Про сумний вислід такої заміни написала газета „Коммерсантъ“.
5 серпня в Ачинському районі, в Сибіру, на території військової частини стався вибух у сховищі порохових зарядів до артилерійських боєприпасів недалеко від села Кам’янка. Відбулася евакуація мешканців прилеглих населених пунктів. Постраждалі доставлені в лікарню з осколковими пораненнями.
19 жовтня на річці Сейбе в Сибіру сталася екологічна катастрофа: прорвало верхню греблю каскади з трьох гребель, що призвело до руйнування усіх трьох гребель. По руслу ріки пройшов селевий вал висотою 4-5 метрів, який зруйнував робітниче селище. Загинули 17 осіб, 27 постраждали.