28-ма щорічна сесія Парляментської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Европі (ОБСЕ) стала справжнім „холодним душем” для російських депутатів, які лише днями відсвяткували своє безумовне повернення в іншу міжпарляментську організацію – Парляментську Асамблею Ради Европи (ПАРЕ).
У Люксембурзі, де й засідала 4-8 липня ПА ОБСЕ, російський депутатський десант висадився майже в тому ж складі, що й у Страсбурзі. І з тим же настроєм – без нас ніяк, Европа нас чекає, втома від України очевидна. Втім, на росіян чекало гірке розчарування, цілий букет політичних поразок у вигляді резолюцій і нагадування, що вони – аґресор, і не лише щодо України.
За результатами сесії ПА ОБСЕ була прийнята Люксембурзька деклярація, в основу якої лягли всі резолюції, схвалені трьома комітетами. Структурно текст деклярації можна розділити на три глави (три основні „профільні” резолюції кожного комітету, створені на основі відповідних звітів головних доповідачів), а також резолюції, які були подані як так звані „додаткові пункти” до основного порядку денного сесії й прийняті у відповідних комітетах згідно з тематикою.
Укрінформ пропонує оглянути основні антиросійські моменти Люксембурзької деклярації.
Росія винна у порушенні угод
Глава І (в основі – „профільна” резолюція [першого] комітету з політичних питань та безпеки) Люксембурзької деклярації містить положення про те, що саме Росія істотно порушила свої зобов’язання за Договором про ліквідацію ракет середньої й малої дальности (ДРСМД), що й призвело до краху режиму ДРСМД.
Крім того, ПА ОБСЕ заявила, що недотримання Росією своїх зобов’язань призвело до „загальної деґрадації взаємозалежної архітектури угод про контроль над озброєннями та заходів зміцнення довіри і транспарентности, включаючи Договір про відкрите небо, Договір про скорочення звичайних збройних сил у Европі й Віденський документ”.
Росія, забери війська з Молдови
У цій же главі І парляментарії країн-учасниць ОБСЕ висловилися і з приводу Придністровського вреґулювання, а точніше, щодо причини, яка гальмує весь мирний процес. Так, ПА ОБСЕ заявила про „необхідність забезпечення повного виведення збройних сил і запасів боєприпасів Російської Федерації з території Республіки Молдова і перетворення нинішньої операції з підтримання миру на міжнародну цивільну місію”.
Крім того, у документі звучить заклик до сторін конфліктів на пострадянському просторі вступити в переговори „сумлінно, без попередніх умов з метою досягнення всеосяжного і міцного миру при повній повазі суверенітету, територіяльної цілісности й непорушности міжнародно визнаних кордонів Грузії, України, Азербайджану, Республіки Молдова”.
Виконання Мінських домовленостей
Одні з найбільш запеклих дебатів в першому комітеті розгорнулися навколо пункту проєкту резолюції, що стосувався російської аґресії проти України.
Запропонований основним доповідачем комітету Аланом Фарелом (Ірляндія) пункт звучав наступним чином: „Парляментська Асамблея ОБСЕ… закликає припинити військові дії у східній Україні, здійснити повне виведення великокаліберного озброєння всіма сторонами, негайно покласти край застосуванню протипіхотних мін та збільшити внесок у зусилля з розмінування, забезпечити деокупацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, виведення російських збройних сил з української території та всеосяжне вреґулювання конфлікту на основі Мінських домовленостей, зокрема, визначених ними зобов’язань, які не були виконані Російською Федерацією”.
Російська сторона виступила із поправкою, запропонувавши усунути з тексту документу все, що слідує після слова „розмінування”. Тобто, ключові моменти цього пункту резолюції – про необхідність забезпечення деокупації Криму та виведення російських збройних сил із української території, а також заклик до РФ виконати свої зобов’язання в рамках Мінських домовленостей, які вона не виконує.
За пом’якшення різкого тону резолюції, де просто констатувалися реалії, також виступив один із депутатів від Швайцарії, згадуючи паралельно про невтральний статус своєї країни.
„У моїй країні люди вмирають. І ми не повинні стримуватися, щоб присоромити аґресора, тут, на цій Асамблеї. Ми не повинні намагатися шукати невтральну мову. Ми маємо засудити тих, хто веде війну проти моєї країни”, – відповіла втім „невтральному” депутатові член українського делеґації в ПА ОБСЕ Ольга Бєлькова.
У результаті дебатів російська пропозиція про кастрацію пункту не була підтримана ні основним доповідачем (автором) резолюції, ні присутніми членами іноземних делеґацій.
Заклик до скасування Pосією визнання
незалежности Абхазії та Південної Осетії
Окрему резолюцію ПА ОБСЕ прийняла і щодо „Положення справ у сфері безпеки та прав людини в Абхазії (Грузія) і реґіоні Цхінвал/Південна Осетія (Грузія)”. У документі Російська Федерація чітко називається державою-окупантом у Грузії та міститься заклик до мирного вреґулювання конфлікту між РФ та Грузією „при повній повазі суверенітету та територіяльної цілісности Грузії в її міжнародно визнаних кордонах”.
„Парляментська Aсамблея ОБСЕ настійно закликає Російську Федерацію дотримуватися основних норм і принципів міжнародного права і скасувати своє незаконне рішення про визнання так званої незалежности окупованих територій Грузії”, – йдеться у резолюції.
Крім того, парляментські делеґації країн-учасниць ОБСЕ закликали РФ забезпечити виконання угоди про припинення вогню, укладеної 12 серпня 2008 року за посередництва Евронейського Союзу, „в тому числі в частині виведення своїх військових сил і сил безпеки з території Грузії”.
Водночас, у ПА ОБСЕ поклали на Росію як державу-окупанта головну відповідальність за порушення прав людини та основних свобод на окупованих територіях Грузії. В документі міститься заклик до РФ „покласти край своїм незаконним діям та порушенням прав людини, включаючи позбавлення життя, викрадення, незаконні затримання, тортури, жорстоке поводження, утиски, так звані судові переслідування за політичними мотивами та інші порушення, а також дискримінацію за етнічною ознакою щодо людей, які проживають на окупованих територіях Грузії й вздовж лінії окупації”.
Інтерпол як інструмент утисків
У главі ІІІ Люксембурзької деклярації, присвяченій демократії, правам людини та гуманітарним питанням, ПА ОБСЕ засудила „триваючі політично вмотивовані зловживання з боку деяких держав-учасників, зокрема Російської Федерації, базами даних і механізмами Інтерполу, включаючи „червоні сповіщення” і циркуляри, з метою утисків політичних противників, журналістів, представників громадянського суспільства і підприємців за межами своїх кордонів”.
Крім того, парляментарії країн-учасниць ОБСЕ висловили занепокоєння з приводу „грубих порушень прав людини і основних свобод у Чечні, в тому числі, зокрема, по відношенню до ЛҐБТ”.
„Північний потік-2”,
„Турецький потік” як шантаж
Ще один удар чекав на росіян у ПА ОБСЕ і в сфері енерґетики. Прийнята парляментаріями резолюція „Енерґетична безпека в реґіоні ОБСЕ” дала „чорну мітку” двом проєктам російських газогонів в обхід України, які можуть бути використані Кремлем як інструмент геополітичного шантажу.
Як зазначається у тексті документу, ПА ОБСЕ висловлює „особливе занепокоєння з приводу проєктів трубопроводів „Північний потік-2” і „Турецький потік” та їхнього потенційного використання як засобів політичного або економічного примусу залежних від поставок держав-учасниць (ОБСЕ)”.
У резолюції також міститься заклик до урядів держав-учасниць „використовувати досвід Европейського Союзу в області формування нормативної бази конкурентних низьковуглецевих ринків газу та електроенерґії (Третій енерґетичний пакет)” – саме цей законодавчий пакет ЕС покликаний обмежити газову експансію Кремля в Европу.
Парляментарії країн-учасниць ОБСЕ підкреслили і те, що „залежність від одного джерела поставок енерґоресурсів ставить під загрозу енерґетичну безпеку і надійність поставок”.
„ПА ОБСЕ… закликає уряди держав-учасниць утримуватися від використання енерґоресурсів як інструмента підкорення або здійснення впливу на країни, які залежать від імпорту, здійснення поставок або транзиту енерґоресурсів”, – міститься в резолюції заклик до зрозумілого всім адресата.
Українська резолюція
як „вишенька на торті”
Але справжнім тріюмфом України та, відповідно, поразкою Росії на сесії Парляментської Асамблеї ОБСЕ стало прийняття резолюції „Мілітаризація Російською Федерацією тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), Чорного і Азовського морів”. Запропонований українською делеґацією документ увібрав у себе фактично всі головні тези України з приводу деструктивних та мілітаристських дій Росії в окупованому Криму та Чорноморсько-Азовському реґіоні. Тим самим, була продемонстрована потужна єдність міжнародної спільноти в підтримці України та солідарности з нею.
Порушення РФ зобов’язань у рамках
ООН, ОБСЕ та Будапештського меморандуму
Парляментарії країн-учасниць ОБСЕ наголосили на продовженні „очевидних, грубих і невиправлених порушень із боку Російської Федерації цілей і принципів, проголошених у Статуті Організації Об’єднаних Націй і Гельсінкському заключному акті (основоположний документ ОБСЕ), особливо в частині, що стосується поваги суверенітету, територіяльної цілісности та непорушности державних кордонів”.
Також ПА ОБСЕ вказала на те, що „тимчасова окупація Криму та застосування сили або погрози силою проти територіяльної цілісности чи політичної незалежности України з боку Російської Федерації суперечать зобов’язанням, що містяться в Меморандумі про ґарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) від 5 грудня 1994 року”.
„Триваюча тимчасова окупація і спроба анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь Російською Федерацією, а також незаконне нарощування військової присутности Російської Федерації в Криму і територіяльних водах України є найсерйознішою загрозою безпеці і стабільності в реґіоні ОБСЕ”, – йдеться в резолюції.
Припинити окупацію Криму,
вивести війська з півострова
У цій резолюції ПА ОБСЕ підтвердила свою повну повагу суверенітету, політичної незалежности, єдности й територіяльної цілісности України в її міжнародно визнаних кордонах, які охоплюють АР Крим, місто Севастополь та морські райони.
„Парляментська Асамблея ОБСЕ знову засуджує триваючу незаконну окупацію і спробу анексії Криму Російською Федерацією і наполегливо закликає Російську Федерацію скасувати їх, вивести російські окупаційні сили з Криму і повернути його під контроль уряду України”, – чітко і без двоякого трактування наголошується в документі.
Також у резолюції міститься засудження мілітаризації як самого окупованого півострова, так і „зростаючої мілітаризації Російською Федерацією Азовського моря, Керченської протоки і Чорного моря”.
„Ні!” – ядерній зброї в Криму
Засуджуючи перетворення колись курортного Криму у військову базу, ПА ОБСЕ також звернула увагу і на особливо загрозливий виклик, який не отримує поки належної уваги з боку інших міжнародних організацій – наміри РФ розмістити ядерну зброю на півострові.
„ПА ОБСЕ… знову заявляє про свою глибоку стурбованість у зв’язку з ростом мілітаризації Кримського півострова і наміром Російської Федерації розгорнути в цьому районі ядерну зброю, порушуючи тим самим без’ядерний статус України і ще більше підриваючи мир і безпеку в Европі, реґіоні й у усьому світі”, – йдеться у тексті резолюції.
„Кримський міст” порушує права
України і норми міжнародного права
Резолюція також вказує на те, що спорудження і відкриття моста через Керченську протоку між РФ і тимчасово окупованим Кримом, побудованого проти волі і без згоди уряду України, „є ще одним кричущим порушенням суверенних прав України і норм міжнародного права”. Зазначається, що цей незаконно збудований міст сприяє подальшій мілітаризації Криму, а також перешкоджає економічному розвитку України, головним чином, шляхом обмеження розміру суден, які можуть потрапити в порти України на Азовському морі.
На цьому тлі ПА ОБСЕ настійно закликала Російську Федерацію „забезпечити свободу проходу через Азовське море і Керченську протоку відповідно до застосовних норм міжнародного права, зокрема, положень Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року”.
СММ ОБСЕ має спостерігати ситуацію
в Азовському морі й Керченській протоці
Згідно з резолюцією, ПА ОБСЕ виступає за надання необхідних ресурсів для підвищення потенціялу Спеціяльної моніторинґової місії ОБСЕ, „зокрема за рахунок використання обладнання технічного спостереження, безпілотних літальних апаратів і супутникових зображень, зі спостереження за ситуацією в Азовському морі й Керченській протоці”.
Також парляментарії країн-учасниць ОБСЕ закликали РФ „усунути всі обмеження моніторинґової діяльности СММ ОБСЕ, особливо в окупованих Росією південних районах Донецької области, прилеглих до Азовського моря”.
Крім того, в резолюції вказується на те, що Парламентська Асамблея підтримала вироблення державами-учасниками та інституціями ОБСЕ „інших відповідних заходів, спрямованих на стримування подальших аґресивних дій і обмеження свободи судноплавства з боку Російської Федерації в Азовському і Чорному морях, в тому числі шляхом пошуку способів здійснення ефективного міжнародного моніторинґу судноплавства в Керченській протоці й навколо неї”.
Звільнити військовополонених
українських моряків
Важливим аспектом резолюції стало також визнання в ній статусу військовополонених українських моряків, захоплених російськими військовими під час акту збройної аґресії біля Керченської протоки у листопаді минулого року, а також заклик до їхнього негайного звільнення.
„Парляментська Асамблея ОБСЕ… рекомендує чинному голові ОБСЕ, інститутам ОБСЕ та державам-учасницям докладати всіх зусиль і використати всі наявні інструменти для забезпечення невідкладного і беззастережного звільнення українських військовополонених, утримуваних в ув’язненні Російською Федерацією, і захоплених судів”, – йдеться в пункті 16 резолюції.
Доти, поки це не станеться, РФ має надавати „необхідну медичну, юридичну та/або консульську допомогу українським військовополоненим, згідно з відповідними положеннями міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції”.
Провал російської резолюції
При тому, що російська делеґація була неспроможна, незважаючи на емоційну, але позбавлену логіки риторику, забльокувати всі антиросійські резолюції, їй не вдалося просунути і „свою” резолюцію. Росіяни хотіли протягнути улюблену тему про „неонацистів” в Україні, загорнувши її в правильну обгортку „про боротьбу із ксенофобією, аґресивним націоналізмом та пов’язаною з ним нетерпимістю”. Втім, маніпулятивний текст резолюції з такою назвою від російських авторів не знайшов підтримки в сесійній залі в Люксембурзі.
Хоча, текст резолюції ще був „квіточками” у порівнянні з „арґументами”, які російська сторона активно використовувала під час дебатів, передусім щодо пов’язаних з Україною питань. Здавалося, російські депутати просто забували, що вони виступають не в Держдумі чи на кремлівському ТБ. Один російський народний обранець ніс маячню про об’єкти біологічної зброї НАТО в Криму в минулому, інша депутатка з космосу бачила обстріли на Донбасі, ще одній – ввижалися українські снаряди з надписами „дітям Донбасу”.
ПА ОБСЕ vs ПАРЕ
Російська делеґація прогнозовано проголосувала проти Люксембурзької деклярації та її резолюцій. А пропаґандистська машина Кремля запрацювала знову на повну потужність, пояснюючи ситуацію своєму населенню звичним російським Д’Артаньяном, навколо якого усі погані люди.
Звичайно, рішення ПА ОБСЕ є необов’язковими і мають рекомендаційний характер, передусім для виконавчого виміру ОБСЕ (Ради міністрів). Зрозуміло, що і будь-які рекомендації для Росії – ніщо, особливо на тлі іґнорування аґресором обов’язкових рішень міжнародних організацій та судів.
Втім, найважливішим є те, що на щорічній сесії ПА ОБСЕ була продемонстрована міжнародна солідарність з Україною. Що Україна все ж не одна в протистоянні російському аґресорові, хоч як хотіла б показати зворотне кремлівська пропаґанда після тріюмфу РФ у ПАРЕ.
І також хочеться вірити, що прийняття усіх цих резолюцій в Парляментській Асамблеї ОБСЕ стало можливим не тому, що в цій організації росіяни не заборгували зі своїми внесками.
Василь Короткий,
Відень