ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 24 жовтня на форумі Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США та Осередку праці НТШ у Філядельфії відбулася лекція на тему „Блаженний Микола Конрад: героїчні чесноти у сучасному світі“. Доповідь виголосив внук М. Конрада д-р Юрій Ісаїв.
Головною метою доповіді було поділитися реліквіями о. М. Конрада, висвітлити його героїчні чесноти і порівняти переслідування християн у ХХ й ХХІ ст. Адже до переслідуваної Української Греко-Католицької Церкви належав його дід. Доповідач розповів про життєвий шлях о. М. Конрада, який народився 16 травня 1876 року в Струсові на Тернопільщині, зростав охочим до науки і плекав глибоку віру в Бога, тому батьки віддали дитину до школи отців Салезіян, а ті, побачивши його здібності, скерували до Риму. Звідти він повернувся доктором філософії та богослов’я.
У 1899 році, у віці 23 років, М. Конрад був висвячений на священика. Разом з дружиною Антоніною виховав четверо дітей. Від 1900 року о. М. Конрад – катехит школи й української гімназії у Тернополі, де серед його учнів був майбутній Патріярх Йосиф Сліпий.
Під час Першої світової війни служив у містечку Угерське Ґрадіште (нині Чехія), згодом – у таборі інтернованих українців у містечку Ґмюнд (Австрія). У 1917-1919 роках – парох у Тернополі, у період Західньо-Української Народної Республіки – член міського комісаріяту. У липні 1919 року був заарештований польською владою, перебував у таборах у Домб’є і Стшалкові. У 1920-1929 роках о. М. Конрад – катехит у гімназіях в Бережанах та в Тернополі.
У 1929-1939 роках на запрошення Митрополита Андрея Шептицького був професором історії філософії та соціології Греко-католицької Богословської Академії у Львові й академічним душпастирем Товариства українських греко-католицьких студентів „Обнова“, видав низку праць, найважливішими серед яких є „Молодіжна ментальність“, „Католицизм“, „Основні напрямки новітньої соціології“, „Лібералізм“, „Націоналізм і католицизм“, „Націоналізм і сучасний католицизм“.
У жовтні 1939 році їхав возом провідати сестру в Яворові. При дорозі побачив розгублених селян. Дізнавшись від мешканців села Страдч, що залишились без душпастиря, разом із дружиною рішив залишитися на служіння саме там. У той час був вільний від праці у Львівській Богословській Академії, яку комуністична влада ліквідувала. Служив у селі до останнього дня.
Розповідаючи про обставини смерти свого діда, Ю. Ісаїв представив слухачам рясу, в якій о. М. Конрад вирушив 26 червня 1941 року уділити намащення хворій жінці зі сусіднього села. Його супроводжував дяк Володимир Прийма. Заарештовані у дорозі назад двома чекістами, обидва були розстріляні, а тіла покинуті напризволяще у лісі. Лише кілька днів по тому їх віднайшли місцеві селяни.
Дружина отця зберегла рясу свого чоловіка, перешивши її згодом у сукню, яку носила уже в Америці. Дірка від кулі залишилася під латкою. 27 червня 2001 року о. М. Конрад був беатифікований під час візити Папи Івана Павла ІІ до Львова.
Доля таких людей, як бл. о. М. Конрад, повинна нагадувати про необхідність молитви за переслідуваних.
На закінчення вечора присутні мали нагоду отримати реліквії бл. о. М. Конрада.
Товариство „Свята Софія“ США