ТОРОНТО. – Шість років тому Наукове Товариство ім. Шевченка (НТШ) в Канаді запровадило стипендію науковцям на дослідження української культури в Канаді. Стипендія в сумі до 5,000 дол. має на меті заохочувати як членів НТШ, так і інших, зокрема, молодих і незалежних науковців, а також аспірантів при канадських університетах, займатися українсько-канадською тематикою, і, таким чином, розширювати і збагачувати ділянку українсько-канадських студій.
Ініціятива НТШ виявилася дуже плідною. Перша стипендіятка Сюзанна М. Линн досліджувала нову хвилю українських еміґрантів до Канади. Стипендіят 2015 року Микола Сорока присвятив свою розвідку поетові і літературознавцеві, політичному та громадському діячеві Микиті Мандриці.
Д-р Валерій Полковський, якому було присуджено стипендію 2016 року, дослідив багатогранну діяльність визначного політичного, громадського, культурного діяча Канади Петра Саварина.
Стипендіятом 2017 року, коли Канада відзначала 150-ліття своєї державности, став д-р Томас М. Приймак з темою „Jaroslav Rudnyckyi. The Royal Commission and The Emergence of Official Multiculturalism in Canadа”.
Минулого року дирекція НТШ присудила стипендію молодому історикові Ернестові Гийделові на статтю про Івана Лисяка-Рудницького, історика та педагога, що став одним з фундаторів Канадського Інституту Українських Студій при Університеті Альберти.
Цього року, дирекція присудила стипендію двом молодим науковцям, оскільки обидві аплікації виявилися надзвичайно важливими і цікавими.
Ольга Зайцева-Герц
Ольга Зайцева-Герц є етномузикологом і навчається в докторантурі на музичному факультеті Університету Альберти. Сфера її зацікавлень – музичний фолкльор українців Канади в усній традиції живого виконання. Вона запропонувала дослідження на тему „Singing Between Continents: Music Elements from Homeland and Pluralism in the Songs of Ukrainian Emigrants to Canada”. Дослідження О. Зайцевої-Герц – багата колекція авдіозаписів д-ра Роберта Климаша з 1960-их років, розпорошена по різних архівах Канади і США і до сьогодні ще неопрацьована та неопублікована.
Мета дослідження – виявити особливості функціонування народних пісень, привезених українськими еміґрантами з батьківщини, в канадському культурному середовищі, та вплив цього середовища на музичні елементи українського фолкльору, особливо у виконавській манері (фразуванні, артикуляції, агогіці, метроритміці, тембровому звукотворенні тощо).
О. Зайцева-Герц має професійну вокальну підготовку, співає на сцені, є засновником-керівником музичного ансамблю „Zaitsa“, отже тонкощі виконавського мистецтва знає з власної практики.
Максим Свєженцев
Тема іншого стипендіята Максима Свєженцева зовсім з іншої ділянки і безпосередньо стикається з болючими проблемами сучасної України. Історик М. Свєженцев здобув звання маґістра в 2014 році одночасно в Києво-Могилянській Академії і Варшавському університеті, присвятивши свою працю еволюції образу українців в польській історичній пам’яті між 1989 і 2003 роками.
Після анексії Криму Росією, М. Свєженцев, кримчанин з Севастополя, зосередив свою увагу на дослідженні кримської історії та боротьбі України і Росії за Крим. В період Революції Гідности М. Свєженцев був активістом на Майдані, а коли почалася російсько-українська війна на Донбасі, став перекладачем для міжнародної групи „InformNapalm”. Тепер М. Свєженцев працює над докторською дисертацією на факультеті історії і політичних наук в Університеті Western в Онтаріо (науковий керівник – проф. Марта Дичок).
Тема його дослідження – „Russian Settler Colonial Project in Crimea” – пропонує цілком новаторський підхід у трактуванні кримської історії. На відміну від нав’язуваного Кремлем стереотипу про Крим як „ісконно російської території“, М. Свєженцев розглядає російську політику щодо Криму під кутом колоніяльного загарбництва. Мета його дослідження – показати, що російська колоніяльна політика щодо Криму почалася з першою анексією Криму наприкінці ХVІІІ ст., з примусовим витісненням корінного населення та масовим переселенням росіян на Кримський півострів, перейменуванням географічних назв і переписуванням місцевої історії, і ця ж колоніяльна політика продовжувалася і в радянський період.
Висвітлюючи історію Криму в загальносвітовому імперському і колоніяльному історичному контексті, дослідник прагне продемонструвати, що існуюче знання кримського минулого і сучасного створене імперією як інструмент підкорення колонізованих народів, а отже, має бути переосмислене і переписане.
Концепція М. Свєженцева є актуальною і важливою сьогодні, коли Україна продовжує боротися з Росією за повернення Криму. З висвітленням ключових ідей молодий дослідник виступав на міжнародних наукових конференціях та симпозіюмах і його праця вже привернула увагу світової інтелектуальної спільноти. Стаття, написана за підтримкою НТШ, сприятиме подоланню московської пропаґанди і встановленню історичної правди.