19 січня, на 99-му році життя‚ упокоївся провідний член ОУН‚ видатний громадський діяч, довголітній голова Світової Управи Спілки Української Молоді (СУМ) з осідком у Бельгії Омелян Коваль.
Він народився 24 лютого 1920 року в селі Рахиня на Івано-Франківщині, в родині господаря-кооператора Василя Коваля й Павліни з Озговичів, успішно здобув початкову й середню освіту, доповнював своє навчання в читальні „Просвіта“, набував теоретичного та практичного знання в кооперативній мережі „Маслосоюзу“.
У 1938 році О. Коваль склав присягу карного члена ОУН і вибрав для себе як псевдо постать княжого „Дира“.
З проголошенням у Львові 30 червня 1941 року Акту про відновлення Незалежности України О. Коваль у місті Долина допомагав організувати українську державну владу. 15 вересня 1941 року його кинули до сумнозвісної „Тюрми на Лонцького“, потім перевезли до нацистського табору смерти в Авшвіці‚ звідки 18 січня 1945 року перевезли до Австрії, де 6 травня 1945 року в’язнів визволили воїни американської армії.
О. Коваль переїхав до Мюнхену‚ де слухав лекції з педагогіки та психології, які читав проф. Григорій Ващенко в програмі „Народного університету“ Українського Вільного Університету. Відтак в Реґенсбурзі склав іспит з матури, для здобуття університетської освіти переїхав до Бельгії, де записався до Католицького університету в Лювені.
Своє подальше життя провів у Бельгії, присвятивши усі свої сили служінню громаді. У 1952 році О. Коваль одружився з Іванною Куропась і в них народилися четверо дітей – Зореслава, Зенон, Віра і Юрій.
О. Коваль у 1958-1978 роках очолював Світову Управу СУМ, гуртував в Центральній Виховній Раді СУМ відомих українських педагогів з різних країн, заснував видавництво й публікував журнали для молоді („Крилаті“, „Аванґард“), популяризував наукову спадщину відомого педагога Г. Ващенка і став співзасновником в Україні Педагогічного товариства ім. Г. Ващенка в 1995 році.
О. Коваль займав керівні посади в президії та раді директорів Світового Конґресу Українців. 2013 року О. Коваль разом із дружиною оселився у Львові.
За свою сумлінну та довголітню працю О. Коваль отримав численні нагороди – державні в Бельгії та Україні, і також церковні.
Провід ОУН висловлює глибоке співчуття дітям і всій родині Покійного, а також українській громаді в Бельгії, яка може гордитися прикладом життя та діяльности свого довголітнього члена громади та відданого керівника в особі О. Коваля.
Похоронні відправи відбулися у Львові 23 січня на Личаківському цвинтарі.
Стефан Романів,
голова ОУН